Препарат «Спарфло»: інструкція

Лікарський препарат «Спарфло» відноситься до клініко-фармакологічної групи антибактеріальних (фторхінолов). Випускається лікарський засіб у таблетках по 200 мг. Активна речовина - спарфлоксацин. Є допоміжні засоби: це крохмаль кукурудзяний, кросповідон, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат і кремнію діоксид. До складу оболонки входять пропіленгліколь, тальк, титану діоксид.

Антибіотик «Спарфло» є медичним препаратом широкого радіусу дії. У відносинах грампозитивних бактерій спостерігається висока активність таблеток «Спарфло». Інструкція описує щодо грамнегативних бактерій несуттєву активність.

Всмоктування спарфлоксацину відбувається досить повільно через ШКТ. Його максимальна концентрація в організмі досягається максимум через 6 годин, абсолютна біодоступність - 92%, причому на засвоєння лікарського засобу не впливає час прийому їжі. Позанирковим шляхом відбувається виведення близько 60% препарату «Спарфло». Інструкція вказує на максимальний час виведення, яке становить до 20 годин.

Серед показань до застосування лікарського засобу «Спарфло» інструкція вказує на наступні патології:

- інфекційні ураження ЛОР-органів, такі як гнійний синусит, мастоїдит, отіт-

- інфекції дихальних шляхів, такі як пневмонія, хронічні хвороби легких-

- шігеллез-

- шкірні інфекції, такі як абсцеси, фурункульоз, целюліт, піодермія та інших.-

- інфекційні хвороби сечовивідних шляхів, нирок. До таких належать цистит, простатит, уретрит, піелонефріт-

- гонорея (гостра, хронічна форми) -

- інфекції хірургічного генеза-

- хламідіоз (рецидив, гостра форма).

Від тяжкості самого захворювання залежить дозування препарату «Спарфло». Інструкція по застосуванню рекомендує першу добу прийом 400 мг лікарського засобу всередину один раз, незалежно від прийому їжі. З другого дня - по 200 мг щодня. Від результатів бактеріологічного дослідження, клінічного перебігу та тяжкості захворювання визначається і період лікування.

З боку травної системи спостерігаються побічні ефекти, які утворюються внаслідок прийому препарату «Спарфло». Інструкція називає можливість виникнення діареї, блювоти і нудоти. Є негативні впливи і на ЦНС, вони проявляються у вигляді безсоння і головного болю. Атралгии, міалгія є наслідком побічних ефектів на кістково-м`язову систему.

На жаль, даний препарат має і протипоказання. Це стосується випадків підвищеної чутливості до активної речовини, дитячий вік до 15-ти років і глюкозо-6-фосфатдігідрогенази недостатність. Існує суворе протипоказання прийому ліків «Спарфло» вагітним і годуючим жінкам. Слідуючи особливих вказівок інструкції, не слід під час і після закінчення курсу лікування препаратом (близько 5-ти днів) піддавати організм випромінювання ультрафіолету. У поодиноких випадках спостерігаються пориви сухожиль, при виявленні яких потрібно негайно припинити прийом лікарського засобу.

В даний час не знайдено специфічного антидоту на випадок передозування препаратом «Спарфло», але рекомендована симптоматична терапія, гемодіаліз.

Слід знати про взаємодію активної речовини, спарфлоксаціна зокрема, з іншими медикаментами. Пацієнтам, які приймають терфенадин, еритроміцин, астемізол, тобто ті кошти, які сприяють збільшенню QT-інтервалу, прийом препарату протипоказаний, тому що він також відноситься до цього ряду медикаментів.

Одночасний прийом ліків «Спарфло» з теофіліном ніяк не впливає на його фармакокінетику, що не можна сказати відносно заліза сульфату, антацидних препаратів. Їх прийом слід проводити з інтервалом в 2 години від прийому Спарфло. На розподіл спарфлоксаціна не надає вплив циметидин. Прискорює його всмоктування цізапріт, не впливаючи при цьому на його біодоступність.