Парацетамол: протипоказання

Парацетамол широко застосовується в медичній практиці протягом багатьох років. Він зарекомендував себе як ефективний засіб екстреної допомоги при гострих запальних захворюваннях, що супроводжуються різким підвищенням температури.

Крім жарознижуючого, препарат має знеболюючу і незначним протизапальною діями. Його приймають при малих і середніх болях різного походження: зубного, головний, менструальної, м`язової.

Парацетамол входить до складу багатьох, в тому числі і дитячих, лікарських препаратів.

Однак безконтрольний прийом парацетомолу та лікарських засобів, до складу яких він входить, може обернутися серйозними наслідками для людського здоров`я і навіть життя.

У всьому світі зафіксовано досить багато випадків отруєння ліками, що включають парацетамол. Протипоказання, список яких невеликий, скоріше не вляют на кількість отруєнь. Небезпека більше пов`язана з тривалим застосуванням, великими дозами і широким поширенням препарату. Безконтрольний прийом парацетамолу може призвести до смертельного результату.

Препарат ефективний і навіть незамінний при ГРВІ і грипі. Але для того, щоб впевнено приймати парацетамол, протипоказання, побічні дії і дозування повинні бути ретельно вивчені.

Препарат є безпечним, якщо приймати його тільки в крайніх випадках, коротким курсом і в строгому дозуванні, рекомендованої лікарем.

У яких випадках не можна приймати парацетамол? Протипоказання: індивідуальна непереносимість, хвороби крові, серйозні порушення в роботі нирок і печінки, деякі генетичні захворювання, хронічний алкоголізм. У цих випадках навіть нормальна доза препарату може викликати незворотні зміни в організмі.

Чи можна під час вагітності та грудного вигодовування приймати парацетамол? Протипоказання в даному випадку повинні визначатися лікарем. Офіційна медицина дозволяє приймати препарат при вагітності. Відомо, що парацетамол проникає крізь плаценту, але не встановлено, чи робить він негативну дію на плід. Тому рішення про доцільність призначення даного засобу при вагітності залежить тільки від лікаря.

Пацієнтам з невеликими відхиленнями в роботі печінки, підвищеним білірубіном в крові без порушень функції печінки і літнім людям парацетамол слід приймати з обережністю.

Вживання парацетамолу курсами довше п`яти днів вимагає обов`язкового контролю за станом печінки і крові.

Отруєння парацетамолом можливо при тривалому його застосуванні або у разі перевищення дози. Препарат при розкладанні надає негативну дію на печінку. При передозуванні або тривалому лікуванні парацетамолом печінку піддається токсичного впливу, що призводить до відмирання її клітин. Тяжкість ураження залежить від дозування та тривалості курсу.

Якщо є самі незначні відхилення в роботі печінки, то прийом препарату може завдати шкоди здоров`ю навіть у встановлених дозах.

Людям, які зловживають алкоголем, парацетамол протипоказаний. Навіть поодинокі випадки прийому ліків одночасно зі спиртним напоєм можуть викликати серйозні порушення в роботі печінки.

Особливо великий ризик важких поразок при інтоксикації парацетамолом при спадкових захворюваннях печінки, прийомі деяких препаратів, хронічному алкоголізмі, голодуванні, хронічних і гострих гепатитах як вірусного, так і невірусного походження.

Часте застосування парацетамолу призводить до необратітим змінити в нирках - руйнування клітин і важкої ниркової недостатності. Особливо часто такі зміни відбуваються у літніх людей.

Препарат негативно діє на кров, а, саме - перешкоджає утворенню клітин крові, особливо лейкоцитів. Зменшення кількості лейкоцитів робить людину беззахисною перед інфекційними захворюваннями. Зниження рівня тромбоцитів може призвести до розвитку кровотеч.

Парацетамол викликає такі побічні ефекти з боку ШКТ: печія, блювання, нудота, пронос, біль і вдути живота. Можливі алергічні реакції у вигляді кропивниці, висипу, свербежу, набряку Квінке.

Доза препарату, при якій починаються незворотні зміни в нирках і печінці, становить 5 грамів, токсична доза - 10 грамів, смертельна доза парацетамолу - 25 грамів. Смертельна і токсична доза для людей, що страждають патологіями печінки або хронічний алкоголізм, істотно нижче.