Препарат "Спазган". Інструкція

"Спазган" інструкція відносить до препаратів комбінованого типу, до групи спазмолітичних і аналгетичних засобів. Активні компоненти: метамізол натрію (Анальгетик ненаркотичний), гідрохлорид пітофенону (міотропний спазмолітик), бромід фенпіверинію (холинолитик).

Останній завдяки холинолитическим властивостям впливає додатково расслабляюще на гладку мускулатуру в різних органах. Гідрохлорид пітофенону, аналогічно папаверину, має пряму міотропну дією на гладкі м`язи. Метамізол натрію, будучи похідним піразолону, виявляє жарознижувальну, знеболювальну і слабку протизапальну дію. За рахунок поєднання зазначених компонентів відбувається посилення їх фармакологічних властивостей, що виражається в зниженні болю, розслабленні гладкої мускулатури внутрішніх органів, зниженням підвищеної температури.

"Спазган". Інструкція. Свідчення.

Препарат застосовують при помірно або слабо вираженому больовому синдромі, що супроводжує спазм гладкої мускулатури внутрішніх органів. До таких станів відносять кишкову, жовчну, ниркову кольку, дісменорею та інші. "Спазган" інструкція допускає до застосування для нетривалої терапії невралгії, болю в суглобах, міалгії, ішіалгії. У післяопераційний період і після діагностичних процедур може призначатися препарат в комплексі для зниження вираженості больового синдрому. У разі необхідності медикамент застосовується при інфекційно-запальних патологіях різної природи для пониження підвищеної температури тіла.

"Спазган". Інструкція з використання.

Препарат призначають внутрішньо. Пацієнтам з п`ятнадцяти років (підліткам і дорослим) призначають по одній або дві таблетки на добу двічі-тричі. Допускається до прийому в добу не більше шести таблеток. Чи не більше п`яти днів - тривалість застосування. Пацієнтам з дванадцяти років рекомендовано по полтаблетки, з тринадцяти до п`ятнадцяти - по таблетці два-три рази на день.

Протипоказаний препарат при розладах ниркової та печінкової функції, індивідуальної нестерпності, тахиаритмии, вродженої недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Не призначається "Спазган" при шлунково-кишкової непрохідності, гіпертрофії передміхурової залози зі схильністю до затримки сечі. Протипоказаний препарат при хворобах крові, колаптоїдних станах, дітям до дванадцяти років (для таблетованої форми), "Спазган" при вагітності (в останні шість тижнів, а також в перший триместр) також протипоказаний. Не рекомендований препарат при лактації.

Прийом медикаменту може викликати зниження артеріального тиску, ціаноз, запаморочення, тахікардію. Тривале використання провокує розлади з боку кровотворення (агранулоцитоз, лейкопенію, тромбоцитопенію). Деякі пацієнти відзначають алергічні реакції у вигляді свербежу, висипу в рідкісних випадках - анафілактичного шоку. "Спазган" може викликати напад при схильності до бронхоспазму. У вкрай рідкісних випадках відзначається головний біль, сухість в ротовій порожнині, печіння в епігастрії.

"Спазган" з обережністю призначають при розладах діяльності нирок і печінки. Метаболіти (продукти розпаду) натрію метомізола можуть пофарбувати сечу червоним.

Одночасне застосування НПЗП і "Спазгану" може викликати взаємне підвищення токсичності засобів. Оральні контрацептиви, трициклічніантидепресанти і алопуринол порушують процес метаболізму в печінці метамизола, підвищуючи його токсичність. Ослаблення дії зазначеного компонента відзначається при прийомі фенилбутазона, барбітуатов, інших індукторів мікросомальних печінкових ферментів. Транквілізатори, седативні препарати підсилюють вираженість знеболюючої дії.

Як правило, приймають "Спазган" від головного болю. За відгуками споживачів, препарат діє досить швидко і ефективно.