Набряк носа - причини і симптоматика

Запалення слизової оболонки носової порожнини називають ринітом. Найчастіше риніт супроводжується нежиттю. Медики щорічно реєструють понад 500000000 випадків інфекційних захворювань, на частку гострих респіраторних захворювань припадає більше 90%. У першу чергу в запальний процес втягується слизова оболонка органів верхніх дихальних шляхів. Збудниками даних захворювань в основному є віруси, гриби та бактерії. Зниження резистентності організму, переохолодження, протяги сприяють проникненню мікроорганізмів через слизову оболонку, що викликає набряк носа.

Запалення слизової носа найчастіше спостерігають у період різких температурних коливань, що пов`язано в першу чергу зі зміною вірулентності мікроорганізмів. Важливу роль у розвитку хвороби відіграє і фактор переохолодження. Набряк носа найбільш яскраво виражений при охолодженні стоп. Це пояснюється тим, що в даній зоні дуже багато рефлексогенних зон, які пов`язані з функціонуванням носа. У процесі розвитку захворювання відбувається блокування соустий навколоносових пазух патологічним секретом, а також набряклою слизовою оболонкою. Все це призводить до утруднення транспорту секрету з синусів. Схожі процеси можуть проходити і в слизовій оболонці носоглотки. Порушення вентиляції, застій секрету, розвиток гіпоксії сприяють розвитку сапрофитной мікрофлори. Тому первісна вірусна інфекція з часом змінюється бактеріальною мікрофлорою.

Запалення дихального тракту можуть викликати і внутрішньоклітинні агенти: хламідії, мікоплазми, легіонелли. Проникнення інфекційних агентів в епітеліальні клітини супроводжується виникненням локальної запальної реакцією. Всмоктування в кров продуктів цитолізу призводить до інтоксикації організму. Тому набряк носа має типові прояви: кашель, нежить, першіння або біль у горлі, закладеність носа, захриплість і т. д. Інтоксикація організму супроводжується головним болем, слабкістю, млявістю, гіпертермією, міалгією (болі в м`язах).

Слизова носа виконує захисну функцію, тобто це своєрідний бар`єр, на якому постійно осідають тисячі мікроорганізмів. Звичайно ж, більшість з них є сапрофіти (не заподіюють шкоди людині). Однак патогенні мікроби здатні викликати захворювання. Розмноження патогенних мікроорганізмів, вірусів в слизовій оболонці носа викликає деструктивні зміни в ній, збільшується проникність кровоносних судин, посилюється ексудація. Тому набряк носа у дитини супроводжується відчуттям печіння в носі, утворенням ексудату, закладенням носа, гугнявий і т. Д. Крім цього, риніт може проходити разом з гайморитом і отитом.

Набряк носа розвивається в кілька стадій. Стадія сухого роздратування (І стадія) розвивається блискавично і триває від двох годин до двох діб. Ця стадія характеризується анемією слизових оболонок, сухістю і палінням в носі, багаторазовим чханням. Друга називається стадією серозних виділень, вона характеризується утворенням транссудатівной рідини. Тривалість цієї стадії становить від двох до трьох днів. Слід сказати, що при гострому перебігу хвороби переважають ексудативні процеси. При набряку слизової оболонки носової порожнини відзначається скрутне носове дихання, знижується нюх. Третя стадія характеризується проліферативними процесами. Весь цикл захворювання завершується через 7-10 днів. При своєчасному лікуванні одужання наступає через два-три дні.

Останнім часом дуже часто стали реєструвати (близько 20% населення) алергічний набряк носа. Важливу роль у розвитку запальних реакцій в органах дихального тракту відіграє сенсибілізація організму. Алергени блискавично викликають алергічну реакцію. Тому буквально через пару хвилин після проникнення алергенів в організм виникають ринорея, свербіж у носовій порожнині і чхання. В результаті складних біохімічних реакцій синтезується гістамін - маркер алергічного запалення носа. Дана речовина викликає чхання, набряк носа, збільшує виділення секрету.