Закладеність носа без соплів.
Дуже часто виникають ситуації, коли закладений ніс, а нежиті немає. Причому в цей період спостерігаються перші ознаки застуди: слабкість, розбитість, нездужання.
І разом з усіма цими ознаками виникає закладеність носа без соплів. Такий стан часто віщує гостре респіраторне захворювання. У цій ситуації можна вдатися до судинозвужувальних крапель.
Однією з причин, що викликає закладеність носа без соплів, є деформація носової перегородки. Цей симптом з`являється не відразу, йому може передувати тривалий період. Для усунення цього недоліку проводиться відповідна операція на носовій перегородці, і, як правило, пацієнт після цього починає вільно дихати.
Також закладеність носа без соплів може бути результатом розростання поліпів, розташованих у порожнині носа. При поліпах розвиток симптомів відбувається повільно, відповідно до заповненням порожнини носа. У цьому випадку також не обійтися без хірургічного втручання, застосування ж будь-яких інших засобів тільки тимчасово полегшує ситуацію.
Звичайно, закладеність носа без соплів вносить певний дискомфорт. Крім усього іншого дихання через рот збільшує ризик потрапляння інфекцій, мікробів, часток пилу. При диханні носом відбувається зволоження повітря, регулюється його температура, затримуються всякі непотрібні елементи частинок, що знаходяться в повітрі. Самолікування не дасть бажаного результату, тому слід звертатися до фахівця. Якщо ж вчасно до нього не звернутися і сподіватися на самолікування, то хвороба може прийняти затяжний характер і перейти в хронічну форму.
Хронічна закладеність носа може призвести до таких наслідків, як гайморит, тонзиліт, фарингіт, хронічний бронхіт, алергічний риніт. На тлі цього частішають головні болі, неврози, спостерігаються порушення роботи головного мозку. Також до розвитку хронічної хвороби призводить і неправильне або незакінчену лікування гострої форми. В результаті цього може виникнути хронічний риніт. Передумовами його можуть бути і постійні алергії, порушення кровообігу в носовій слизовій оболонці.
Хронічний риніт підрозділяється на кілька видів: гіпертрофічний, атрофічний, вазомоторний і алергічний.
При гіпертрофічному риніті слизові сильно розростаються. Часта причина цьому - захоплення судинозвужувальними препаратами.
Атрофическая форма супроводжується неприємним почуттям сухості в порожнині носа, і при цьому відбувається відчуття чогось зайвого в носі. Виділення бувають густими, утворюючи при висиханні скоринки, що дають сприятливий грунт для розвитку інфекцій.
В результаті алергічного риніту відбувається сильна закладеність носа, при якій відбуваються рясні виділення, напади чхання. Але це відбувається тільки при наявності факторів, що викликають алергію.
При вазомоторной формі патології виникають в результаті загальних порушень, що відбуваються в організмі, наприклад, при хиткому рівні гормонів.
Хронічна закладеність носа найчастіше є причиною гаймориту або призводить до аденоїдів. Але існують методи лікування цієї хвороби за допомогою народних засобів. Якщо набратися терпіння і поставитися до лікування серйозно, то можна повністю забути про ці неприємні моменти.
Дуже ефективним в лікуванні цієї хвороби вважається баранячий жир. За допомогою ватної палички потрібно обробити носову порожнину, бажано перед сном.
Сильну закладеність носа успішно знімає сік каланхое. Він сприяє швидкому виходу всіх непотрібних утворень носової порожнини.
Велику користь приносить прогрівання носоглотки. Можна зварити два яйця і прикласти їх до носових крилам. Тримати їх потрібно до повного охолодження.
Також можна подихати над звареним в мундирі картоплею. Вдих виробляти носом, видих - через рот.