Як лікувати червоне горло у дитини

Поганий настрій малюка ніколи не буває безпричинним. Або він не задоволений відсутністю уваги, або хоче їсти або спати, або йому щось болить. Якщо з перерахованих причин перші на ваш погляд не мають місце, проведіть самостійний медогляд на наявність будь-якої патології. Можливо, червоне горло у дитини є основним приводом для його примхливого поведінки.

При вірусної або бактеріологічної атаки організм пускає в хід захисні сили для боротьби з хворобою. Червоне горло у дитини є відповідною реакцією на таке посягання і має медичну назву гіперемія. Капіляри в даному випадку переповнюються кров`ю через її активного припливу до тканин, що і призводить до такого ось зовнішнього ефекту.

Анатомічна будова горла включає в себе верхнє м`яке піднебіння, піднебінні дужки, піднебінний язичок і мигдалини, які не видно при звичайному розгляданні. Червоне горло у дитини може бути результатом бактеріальної інфекції, вірусної інфекції, алергії, реакцією на зовнішній подразник, сухість повітря та ін. Серед хвороб, що супроводжуються таким показником, найпоширенішими є ангіна, дифтерія, фарингіт, кір, скарлатина та ін.

Гіперемія може носити короткочасний характер у зв`язку з простудним захворюванням або впливом несприятливих зовнішніх умов і проходити після елементарного немедикаментозного втручання. Однак якщо протягом декількох діб ви спостерігаєте постійно червоне горло у дитини, що супроводжується високою температурою, іноді блювотою, збільшеними лімфовузлами, мокротою, - необхідно в обов`язковому порядку звернутися до лікаря за правильною діагностикою стану і підбором відповідної терапії.

При інфекції верхніх дихальних шляхів багато лікарів в якості одного з найпростіших і дієвих інструментів, особливо для дорослих, прописують препарати на основі антибіотиків. Однак якщо спостерігається червоне горло у дитини, лікування має бути більш щадним зважаючи відмінного дитячого імунітету.

При перших ознаках гіперемії кращим засобом є полоскання горла трав`яними відварами (наприклад, шавлія, мати-й-мачуха, ромашка) або спеціальними розчинами (наприклад, сода з йодом). Слід враховувати вік хворого і застосовувати лише такі збори, які будуть безпечні і нетоксичні, тому що великий ризик їх часткового проковтування. Температура відвару або розчину повинна бути приємно тепла, оскільки холодна може посилити ситуацію, а гарячої легко обпекти чутливу слизову. Придумайте захоплюючу форму процесу полоскання, щоб не засмучувати малюка неприємною процедурою.

У такий період дуже важлива ретельна гігієна порожнини рота, яку бажано обробляти після кожного прийому їжі.

Альтернативним і додатковим засобом до полоскання є льодяники, пастилки і таблетки для розсмоктування лікувального характеру ("Доктор МОМ", "Бронхімікум", "Ефізол", "Фарингосепт", "Фалиминт", "антіангін", "Септефрил", "Хлорофіліпт", "себідін" та ін.). Спеціально для дітей фармакологічна галузь подбала про різноманітність приємних смаків, що позитивно відбивається на настрої маленьких пацієнтів. Таку процедуру необхідно проводити за кілька годин до їжі, щоб препарат встиг надати своє протимікробну вплив.

Червоне горло у дитини можна зрошувати різними антибактеріальними і антисептичними аерозолями ("Орасепт", "Ингалипт", "Стопангін", "Біопаркос" та ін.). Проте лікарі багато з них не рекомендують застосовувати при лікуванні дітей молодше 3-річного віку, і у деяких малюків спостерігається блювотний рефлекс при використанні такої форми ліки.

Чудовим засобом є змазування мигдалин люголем, маслами обліпихи, евкаліпта, шипшини, хлорофіліпту та ін. Такий спосіб підійде навіть для самих маленьких хворих, які не вміють проводити полоскання або розсмоктувати льодяники. У таких випадках червоне горло у дитини обробляється тампоном з вати або марлі, просоченим спеціальним препаратом. Зробити це необхідно досить швидко, щоб не спровокувати малюка на голосний плач, тому що в його стані це може ускладнити ситуацію.

При хворобі дитячий організм необхідно оберігати від зневоднення, правильно підібрати легке харчування з великою кількістю вітамінів і бажано дотримуватися постільного режиму до повного одужання.