Хронічний апендицит

Апендицит. Хронічний апендицит

Апендикс - це невеликий ціліндрообразний орган, прикріплений до товстій кишці. Довжина апендикса в середньому становить 10 сантиметрів, а його вміст виводиться в товсту кишку. Однак часом цей процес починає протікати затрудненно. Як наслідок, в апендиксі накопичуються залишки їжі, що, у свою чергу, викликає обтурацію. Що відбувається далі? Апендикс запалюється, а слиз і гній, що містяться в ньому, заражаються. Така інфекція може стати причиною сепсису, що з досить великою часткою ймовірності може призвести до не менш ніж летального результату.

За результатами численних досліджень, проведеними як російськими, так і зарубіжними вченими, було виявлено, що ризик розвитку гострого апендициту протягом життя становить 8.6 відсотків для чоловіків і 6.7 відсотків для, відповідно, жінок. Інакше кажучи, приблизно у 7% популяції є всі шанси зіткнутися з апендицитом, рано і пізно. Втім, у молодих людей шанси на те набагато вище. Найчастіше апендицит проявляється у віці від 10 до 30 років.

Хронічний апендицит є однією з форм запалення сліпої кишки, апендикса. Єдина його відмінність від гострого апендициту полягає в тому, що хронічна форма хвороби не вимагає екстреного медичного втручання. Біль, що викликається хронічним апендицитом, наростає поступово, що пов`язано із запаленням червоподібного відростка-апендикса, що, у свою чергу, виражається у формі деякого дискомфорту в нижній правій частині черевної порожнини. При цьому апендикс дійсно запалений. Але, на відміну від гострого апендициту, ще не заражений. Втім, в будь-якому випадку, залишати такий стан без лікування не рекомендується, так як апендицит цілком може перейти з хронічної форми в гостру.

Хронічний апендицит. Діагностика

При хронічному апендициті симптоми куди менш помітні й очевидні, а тому їх часто не помічають. Хвороба розвивається повільно. Томографія черевної порожнини може лише виявити деякі аномалії вмісту апендикса і прогресуючий набряк.

Симптоми хронічного апендициту

• Нудота.
• Втрата апетиту.
• Порушення стільця.
• Чутливість нижній правій частині живота.
• Помірний біль в області живота.
• Виникаючі час від часу сильні позиви до дефекації або сечовипускання.

Лікування хронічного апендициту

Якщо у хворого спостерігається помірний біль, а також ознаки переходу захворювання в гостру форму, в першу чергу при початку лікування апендициту виписуються знеболюючі препарати.

Для запобігання розвитку захворювання та інфікування застосовуються вкрай потужні антибіотики.

Іншим варіантом лікування хронічного апендициту є превентивне видалення апендикса (червоподібного відростка), що націлене на уникнення можливих у майбутньому ускладнень - наприклад, розриву апендикса.

Прогноз

Більшість пацієнтів із запаленням апендикса швидко приходять в норму після хірургічної операції. Втім, при запізнілому лікуванні або розвитку перитоніту можливі й ускладнення. Тривалість відновного періоду залежить від віку, стану, ускладнень і ряду інших обставин, включаючи навіть пристрасть хворого до алкоголю. Середнє ж час відновлення - від 10 до 28 днів. У дітей приблизно 10 років відновлення займе три тижні.

Неіллюзорно ймовірність загрожує життю перитоніту - ось та причина, по якій при гострому апендициті потрібна термінова оцінка стану хворого і вживання заходів щодо його лікування. У ряді випадків може навіть знадобитися медична евакуація. Апендектомії можуть проводитися і поза госпіталів, якщо того вимагає ситуація.