Біопсія біопсії ворожнечу
При злоякісному захворюванні рання діагностика життєво необхідна. Одним з найбільш ефективних і затребуваних сучасною медициною діагностичних методів є біопсія. Суть цієї процедури полягає у взятті зразка тканини (біоптату) з підозрою на ракову пухлину і його дослідження під мікроскопом в лабораторних умовах. Сучасні технології дозволяють проникнути в будь-який орган, так що зразок тканини можна взяти з будь-якої частини тіла. Іноді, проводячи біопсію, лікар видаляє патологічно змінені ділянки тканин, так що крім діагностичних цілей, біопсія часто переслідує і лікувальні.
Існує кілька видів біопсії, які розрізняються способом отримання біоптату.
- Ексцизійна біопсія, відрізняючись масштабом втручання, полягає в хірургічному видаленні цілого органу або патологічного утворення.
- При інцизійну біопсії видаляють частини органу або тканини, уражені або пошкоджені патологічним процесом.
- Пункційна біопсія припускає взяття цікавить фрагмента тканини з використанням спеціальної тонкої порожнистої голки, якої проколюють тканину.
- При аспіраційної біопсії вміст певного органу або порожнини відсмоктують за допомогою медичного шприца. Метод відрізняється швидкістю проведення процедури, а також своєю доступністю. Однак він дозволяє провести тільки цитологічне дослідження, тобто оцінити клітинний склад зразка тканини. Визначити структуру вилученого біоптату (провести гістологічне дослідження) за допомогою аспіраційної біопсії неможливо.
- При ендоскопічної біопсії застосовують спеціальний прилад - ендоскоп, за допомогою якого здійснюється вилучення біологічного матеріалу.
Роль біопсії при ранній діагностиці захворювань неможливо переоцінити. Знання про клітинному складі і структурі вилученого зразка тканини дозволяють судити про наявність конкретного захворювання, його характері і ступеня. Цей метод гарантує виявлення патології на ранніх стадіях її розвитку, що є абсолютним умовою виживання при злоякісної пухлини. Для підтвердження діагнозу, щоб доповнити результати біопсії, застосовують інші діагностичні методи: рентгенографічні, ендоскопічні, імунологічні і т.д. Біопсія також застосовується для визначення масштабів хірургічного втручання з метою видалення ракових пухлин.
Існує кілька методик виконання біопсії, які спрямовані на дослідження цікавить органу або тканини.
Фіброгастроскопію проводять при захворюваннях і порушеннях травного тракту. У ході процедури пацієнтові вводять в рот тонку і гнучку трубку, всередині якої тягнеться нитка. На кінці нитки встановлені щипці, якими здійснюють забір біологічного матеріалу. При виявленні поліпів виробляють їх видалення.
Фіброколоноскопія проводиться при захворюваннях товстого кишечника. Методика виконання процедури нічим не відрізняється від описаної вище.
У деяких випадках використовують біопсійний пістолет, з якого здійснюють блискавичний постріл, розтинає тканину. У результаті в голці на кінці пістолета залишається тонкий стовпчик цільної тканини.
Ускладнення після біопсії, як правило, зустрічаються рідко. Деякі пацієнти можуть відчувати нетривалі болі в ході процедури і після неї. Сильні болі - досить рідкісне явище. Статистика свідчить, що летальний результат після біопсії настає лише в 1 випадку з 10000. Це свідчить про відносну безпеку процедури.
Протипоказань до проведення біопсії не так вже й багато, але вони є. До них відносяться порушення системи згортання крові, відсутність позитивної терапевтичної динаміки, можливість проведення неінвазивних діагностичних заходів, а також письмову відмову пацієнта від проведення процедури.