Топографія черепа і його анатомія

Якщо уважно вивчити людський череп, то можна виділити основні його складові. Також варто відзначити, що ця частина скелета включає змішані плоскі і пневматичні кістки. Кожна зі складових має цікаву непросту структуру, що вимагає окремої уваги.

Загальна анатомія скелета голови

Топографія черепа дозволяє оцінити все різноманіття його функцій: він є опорою для початкових елементів дихальних шляхів (порожнину носа і рота), травного тракту. Більше того, ця частина скелета грає роль вмістилища для органів чуття і головного мозку.

Череп можна розділити на два основних відділи: лицьової і мозкової. Кордон між ними знаходиться на верхньому краї очниці: вона слід вздовж нього і проходить через лобно-виличної шов. У підсумку лінія поділу доходить до вершини соскоподібного відростка і отвори слухового проходу.

Кращий спосіб детально вивчити структуру голови людини - це топографія черепа. Анатомія даної частини тіла в цьому випадку стає значно зрозуміліше. Адже при окремому вивченні кісток, як правило, залишаються осторонь різні важливі освіти (отвори і канали), що лежать на стиках.

Мозковий відділ

Фактично порожнину мозкового черепа є продовженням хребтового каналу. Дана частина скелета складається з чотирьох непарних кісток (потиличної, клиноподібної, лобової і гратчастої), а також двох парних (скроневої і тім`яної).

Якщо звернути увагу на мозковий відділ, то можна помітити, що він має яйцеподібну форму і розділяється на основу і звід (дах). Роль межі між ними грає площину, яку можна провести від зовнішнього піднесення потиличної кістки до надбрівних дуг.

Структура склепіння та основи

Дах складається з потиличних, скроневих, тім`яних кісток та луски лобової. Топографія мозкового черепа дозволяє побачити, що всі ці складові мають особливу структуру - дві пластини. Одна з них звернена до внутрішньої частини голови, друга є зовнішньою.

Сама нижня частина черепа, звана підставою, також має зовнішню і внутрішню поверхні. Тут знаходяться задні, передні і середні черепні ямки. Розташовані вони в області внутрішньої поверхні підстави. У випадку з зовнішньою частиною топографія основи черепа дозволяє побачити на ній виростки і відростки кісток, апертури, а також хоани.

Як можна помітити, структура даних відділів досить складна.

Основні кістки мозкового черепа

Вивчаючи ключові складові даної частини скелета голови, не можна обійти увагою дорсальну поверхню. Саме тут знаходиться потилична кістка. Зовні вона має опуклу форму, внутрішня частина - увігнута. Ця кістка обмежена великим потиличним отвором, що з`єднує хребетний канал з порожниною.

Топографія мозкового відділу черепа допоможе знайти скроневу кістку, яка є парною і при цьому найбільш складною. Саме в ній знаходиться орган рівноваги і слуху. Цю область скелета голови можна розділити на три частини: кам`янисту, барабанну і лускату.

Усередині скроневої кістки проходять кілька важливих каналів: м`язово-трубний, сонний, лицьової, соскоподібного каналець та ін. З цієї причини травми в даній області дуже небезпечні.

Також топографія черепа дозволяє помітити в мозкової частини клиноподібну кістку. Вона складається з трьох парних відростків і тіла. А розташовується між лобовою (спереду) і потиличної кісткою (ззаду). Медіальна пластина, що є частиною крилоподібних відростків, утворює носову порожнину.

У мозкової частини скелета голови перебуває також лобова, тім`яна і решітчаста кістка.

Топографія лицьового черепа

Якщо звернути увагу на дану частину скелета голови, то можна побачити досить непросту структуру. Почати варто з верхньої щелепи, яка є парною і складається з чотирьох відростків (піднебінний, лобовий, виличної, альвеолярний) і тіла. У самому тілі виділяють носову, глазничную, подвисочную і передню поверхні.

Варто відзначити, що верхня щелепа бере участь в утворенні порожнини носа, крилоподібні-піднебінної та підскроневої ямок, а також рота і очниць.

Топографія черепа дає можливість визначити скуловую кістку. Вона також парна і виконує функцію зміцнення лицьової частини. Ця складова скелета голови з`єднується з лобової, скроневої кістками і верхньою щелепою.

Піднебінна кість також відіграє важливу роль. Її можна знайти за верхньою щелепою. Межі цього елемента черепа виходять за передню частину крилоподібного відростка клиноподібної кістки. Область піднебіння складається з перпендикулярної і горизонтальної пластин.

Нижня щелепа, в свою чергу, є непарної кісткою і єдиним рухомим елементом скелета голови. Вона має дві гілки і тіло. Разом з скроневою кісткою утворює скронево-нижньощелепний суглоб. Безпосередньо саме тіло має вигнуту форму і складається з зовнішньої опуклою і внутрішній увігнутій поверхонь.

Також в лицьовій частині скелета голови є носова, слізна, під`язикова кістка, сошник і мищелковий відросток.

Таким чином, топографія черепа дозволяє прийти до висновку, що ця частина людського тіла є однією з найскладніших і виконує опорну і захисну функції, а також відіграє важливу роль в дихальної і травної системах.