"Плагрил": інструкція із застосування, відгуки лікарів. Аналоги препарату "Плагрил"

Захворювання серцево-судинної системи стоять в сучасній медицині чи не на першому місці. Відсоток смертності у цих захворювань найвищий. Існують проблеми в цій сфері, які можуть переслідувати людину з моменту народження. Однак є й такі, у розвиток яких людина власноручно приносить чималий «внесок». Одне з таких захворювань - атеросклероз. При цій проблемі страждають в основному артерії еластичного і м`язово-еластичного типу. Суть захворювання в тому, що внаслідок порушення білкового та ліпідного обміну в артеріях накопичуються відкладення холестерину і деяких складових ліпопротеїдів. Таким чином формуються атеросклеротичні бляшки. З плином часу сполучні тканини стінок судин в цих бляшках розростаються, що призводить до звуження просвіту артерії аж до закупорки.

Для того щоб допомогти таким хворим, вчені розробили цілий перелік медикаментозних засобів, здатних уповільнити або зовсім придушити процес агрегації (з`єднання, склеювання) тромбоцитів. Речовини з таким можливостями називаються антиагрегантами (антитромботичними засобами). Одним з таких і є препарат «Плагрил».

Склад і форма випуску

Препарат випускається в таблетках, покритих рожевою плівковою оболонкою. Таблетки мають круглу форму, двоопуклі. На одній стороні набито тиснення «З 127». Основна діюча речовина препарату - клопідогрел. До речі сказати, у лікарського засобу «Плагрил» МНН (міжнародна непатентована назва) ідентично найменуванню основного компонента - клопідогрел. Обсяг змісту в одній таблетці - 75 мг. Крім основного компонента до складу медикаменту входять допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, Манітол, кроскармелоза натрію, колоїдний діоксид кремнію, стеарат магнію. Виробники випускають препарат в блістерах по 10 штук.

Механізм роботи препарату

Препарат являє собою специфічний інгібітор (інгібувати - загальмувати, придушити будь-який процес) агрегації (з`єднання) тромбоцитів. Володіє коронаророзширювальною дією. Процес уповільнення агрегації тромбоцитів (приблизно 40%) можна побачити після закінчення 2:00 після прийому всередину лікарського засобу в дозуванні 400 мг. Для того щоб досягти максимальної ефективності (60% придушення агрегації) від впливу таблеток «Плагрил», інструкція із застосування повідомляє про необхідність проведення терапії протягом 4-7 днів. Сумарна доза за добу повинна становити від 50 до 100 мг. У цьому випадку антиагрегантний ефект буде тривати протягом всього життєвого циклу тромбоцитів (від 7 до 10 діб). Протягом 5 днів після відміни препарату швидкість агрегації тромбоцитів і час кровотечі повернуться до первинних показниками.

Виводиться з організму «Плагрил» нирками і кишечником (50% і 46% відповідно). Період виведення - 120 годин після прийому.

Основні споживачі «Плагрилу»

Існують спеціальні групи пацієнтів-сердечників, яким показано застосовувати ліки «Плагрил». Інструкція наказує приймати препарат людям, страждаючим атеросклерозом судин. Медикамент ефективний у профілактичних цілях для зниження ймовірності розвитку ускладнень, пов`язаних з тромбозами, у людей, які перенесли інфаркт міокарда або ішемічний інсульт. Також це актуально для пацієнтів, які страждають оклюзією (погіршення прохідності) периферичних артерій.

У тандемі з ацетилсаліциловою кислотою (аспірин) можливе використання «Плагрилу» з метою запобігання тромботичних ускладнень у тих, хто страждає гострим коронарним синдромом. Сюди можна віднести людей зі стенокардією (нестабільна форма), з інфарктом міокарда без утворення зубця Q. Можна застосовувати препарат пацієнтам, яким було проведено стентування. Суть операції - установка в уражену судину стента (тонка мелкоячеистая металева трубочка), який згодом роздувається спеціальним балоном, тим самим збільшуючи прохідність судини і покращуючи кровопостачання серця.

Дозування: режими застосування

Ліки «Плагрил» пацієнти можуть приймати всередину, незалежно від режиму харчування. У хворих, які перенесли інфаркт міокарда, ішемічний інсульт або мають встановлений діагноз з приводу погіршення прохідності артерій, доза в розмірі 75 мг приймається один раз на добу. Період проведення лікувальної терапії після Q-утворюючого інфаркту міокарда може тривати до 35 днів. У перенесли ішемічний інсульт, залежно від тяжкості стану, лікувальний курс може становити від 7 діб до півроку.

При стенокардії в нестабільній формі та інфаркті міокарда без освіти Q-зубця зазвичай стандартна схема прийому таблеток виглядає наступним чином: спочатку однократна навантажувальна доза в 300 мг, далі по 75 мг на добу паралельно з прийомом аспірину (від 75 до 325 мг на добу). Оскільки на фоні прийому аспірину збільшується ризик розвитку кровотеч, то максимальна одноразова доза не повинна бути більше 100 мг. Курс лікувальної терапії - до 1 року.

При інфаркті міокарда також показаний прийом антиагреганта «Плагрил». Таблетки наказують приймати в дозуванні по 75 мг, по одній в день. Рекомендується починати терапію з початковою навантажувальної дози в комплексі з ацетилсаліциловою кислотою. Можливо паралельно приймати тромболітики (а можна і не приймати).

Якщо пацієнти переступили 75-річний віковий рубіж, «Плагрил» (аналоги з клопідогрелем також допустимо приймати) призначається без початкової навантажувальної дози. Після появи симптомів захворювання комбіноване лікування потрібно почати якомога раніше. Курс повинен тривати не менше 4 тижнів.

Можливі побічні прояви

При проведенні лікувального курсу препаратом «Плагрил» інструкція із застосування доводить до відома про те, що можливі різноманітні побічні ефекти з боку різних систем і органів.

Система згортання крові найчастіше може відреагувати появою шлунково-кишкових кровотеч. Рідше можливий розвиток геморагічних інсультів, кровотеч з носа і, взагалі, збільшення часу кровотечі. У рідкісних випадках можуть з`явитися гематоми, гематурія.

Можливі різні прояви з боку системи кровотворення. Сюди можна віднести еозинофілію, нейтропенія, тромбоцитопенія. Значно рідше розвивається гранулоцитопенія, проста або апластична анемія.

З боку центральної і периферичної нервової системи можливі головні болі, запаморочення, парестезія, вертиго (втрата рівноваги, що супроводжується відчуттям обертання предметів навколо тіла або навпаки - обертання тіла), галюцинації, сплутаність свідомості. Досить рідко, але зустрічаються випадки побічних проявів з боку серцево-судинної системи, які виражаються в зниженні артеріального тиску, розвитку васкуліту. Бронхоспазми та інтерстиціальний пневмоніт - така може бути реакція дихальної системи на прийом препарату.

Найчастіше на медикамент «Плагрил» (відгуки лікарів і пацієнтів підтверджують цей факт) реагує травна система. Реакція організму проявляється у розвитку діареї, диспепсії, абдомінальних болів. Рідше можливі реакції у вигляді нудоти, блювоти, запорів, загострення гастритів і виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, метеоризму. Рідко, але можлива поява таких захворювань, як коліт, панкреатит, стоматит, гепатит, зміна смакових відчуттів, розвиток гострої печінкової недостатності.

Кістково-м`язовий апарат може заявити про себе артритом, міалгією. Хоча відбувається це не часто. Гломерулонефрит може стати результатом реакції сечовивідної системи. Лікарі-дерматологи кажуть про те, що можливим наслідком застосування «Плагрилу» буває свербіж, бульозний висип, еритематозний висип, плоский лишай, екзема. Можливий розвиток алергічних реакцій у вигляді ангіоневротичного набряку, анафілаксії, сироваткової хвороби. Із загальних побічних ефектів можна відзначити підвищення температури тіла, підвищений вміст сироваткового креатиніну.

Застосування «Плагрилу»: на що звернути увагу

Якщо для конкретної ситуації небажано антиагрегантну вплив, або передбачається хірургічне втручання, то слід відмінити лікування препаратом «Плагрил». Інструкція по застосуванню рекомендує зробити це як мінімум за 7 днів до операції. Після скасування медикаменту для зупинки раптово почався кровотечі потрібно більше часу. Хворих слід попередити про це і порадити повідомляти лікаря про кожен незвичайному кровотечі. В інтересах пацієнта проінформувати доктора про лікування «Плагрілом» в тих випадках, якщо має яке-небудь хірургічне втручання, або хворому призначається якийсь новий лікарський препарат.

У процесі проведення лікувальної терапії важливо тримати на контролі показники системи гомеостазу (кількість тромбоцитів, тести їх функціональної активності, АЧТЧ). Функціональна активність печінки також повинна регулярно контролюватися і аналізуватися, оскільки важкі відхилення в її роботі можуть підвищити ризик розвитку геморагічного діатезу.

Медикаменти, у яких основним діючим компонентом є клопідогрель («Плагрил», аналоги), не рекомендується призначати людям, що перенесли гострий інфаркт міокарда, принаймні, протягом кількох перших тижнів після початку захворювання. Медичні працівники не рекомендують проводити терапію «Плагрілом» за наявності у пацієнта нестабільної стенокардії, при ішемічному інсульті, при коронарному шунтуванні.

З певною часткою обережності наказують приймати препарат людям з відхиленнями у функціонуванні нирок.

Кому протипоказаний прийом «Плагрилу»?

«Плагрил» (таблетки) інструкція забороняє приймати пацієнтам з підвищеною чутливістю або індивідуальною непереносимістю до основних і допоміжних компонентів медикаменту. Не можна приймати препарат при будь-яких захворюваннях, що привертають до розвитку кровотеч (виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, гіперфібринолізу, пухлини легень, туберкульоз тощо). Вагомою підставою для відмови від застосування «Плагрилу» є гостра печінкова недостатність, геморагічний синдром. Крім усього вищесказаного, протипоказаний прийом медикаменту вагітним жінкам і годуючим мамам. Неприпустимо призначення лікарського засобу дітям до 18-річного віку.

Препарати-аналоги

На сучасному фармацевтичному ринку група препаратів-антиагрегантів («Плагрил», синоніми його за змістом основної діючої компонента) представлена досить широко. Більше 3-х десятків лікарських засобів - антиагрегантів мають ту саму діючу речовину (клопідогрел) і в тому ж дозуванні (75 мг). Крім російських виробників антиагреганти випускають індійські фармацевтичні компанії, підприємства Угорщини, Ізраїлю, Мальти, Франції.

Сам «Плагрил» випускає індійська компанія «Д-р Реддис Лабораторіс». До аналогів можна віднести французький «Плавикс», німецький «Клопідогрел-ратіофарм», угорський «Клопідогрел-Ріхтер», ізраїльський «Клопідогрел-Тева», мальтійський «Ліпорел», македонський «Лістаб 75». З найбільш відомих і широко користуються попитом російських препаратів можна виділити «Зілт».

«Зілт» - російський «Плагрил»

Основною діючою речовиною препарату «Зілт» («Плагрил» в цьому йому повністю відповідає) є клопідогрель. Медикамент належить до групи антиагрегантів. Початкова доза (для «Зілт» - 400 мг) через 2 години після прийому уповільнює агрегацію тромбоцитів. Так само як і «Плагрил», «Зілт», за умови прийому по 50-100 мг на добу, максимальний терапевтичний ефект дасть після закінчення 4-7 днів.

Метаболізується медикамент в печінці. У складі крові активних метаболітів не виявляється. Приблизно 50% «Зілта» виводиться нирками, решта 46% протягом 5 днів після прийому будуть виведені через кишечник.

Показання до застосування у «Зілта» такі ж, як і у «Плагрилу»: профілактика тромбоутворення у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, ішемічний інсульт або страждають порушенням прохідності артерій.

Думка споживачів

Як у будь-якого препарату, у «Плагрилу» є як позитивні оцінки споживачів, так і негативні відгуки. Є пацієнти, яким препарат був призначений для лікування стенокардії і показав себе дуже ефективним лікарським засобом. З його застосуванням напади або проходили зовсім, або їх ставало значно менше. Солідарні з споживачами в оцінці ліки «Плагрил» відгуки лікарів.

Однак можна зустріти і зауваження про побічні явища, викликаних застосуванням медикаменту. Деякі хворі писали про появу гематом, у інших яскраво виявлялася анемія. Були у пацієнтів і напади найсильніших головних болів, і самої різної спрямованості розлади в системі травлення. Рідко, але можна почути про розвилася в процесі прийому «Плагрилу» виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки.

У загальному і цілому варто сказати, що лікарський засіб «Плагрил» інструкція із застосування позиціонує як досить серйозний препарат, сумісний далеко не з усіма медикаментами. Має досить великий перелік протипоказань, може викликати масу побічних ефектів з боку самих різних систем і органів. Безконтрольне застосування може стимулювати досить негативні (а іноді й незворотні) наслідки для здоров`я пацієнта.

Висновок з усього вище сказаного напрошується сам собою. «Плагрил» для проведення лікувального курсу повинен бути призначений лікуючим лікарем. І найоптимальніший варіант лікування цим препаратом - в стаціонарі і під контролем провідного спеціаліста. Тільки в цьому випадку можна сподіватися на позитивний ефект від прийому препарату з мінімальним ризиком розвитку побічних ефектів.