Лямбліоз: причини, симптоми хвороби, профілактика та лікування
Лямблії - це одноклітинні паразити, що живуть в тонкій кишці людини. Захворювання, при якому відбувається зараження ними, носить назву лямбліоз. Причини інвазії можуть бути різними. Інфікуванню схильний будь-яка людина, незалежно від віку чи статі. Однак перш ніж говорити про причини зараження і методи лікування, слід розібратися, як виглядають лямблії і наскільки вони небезпечні.
Зовнішній вигляд лямблії і стадії розвитку
Лямблії - це невеликого розміру (порядку 0,13 мкм) паразити, здатні виживати і розвиватися в організмі людини. Виявлено вони були в 1681 році Антоні ван Левенгук. Вивчив ж їх професор Лямбль, прізвище якого і дала назву даному виду. Паразитують лямблії в тонкому кишечнику, жовчному міхурі та жовчних протоках. Дослідження на лямбліоз виявило, що цикл розвитку даних паразитів ділиться на дві стадії: вегетативну (активну) і цистної (спокою). На першій стадії грушоподібної форми лямблія активно рухлива, має 2 ядра і 8 джгутиків, за допомогою яких пересувається. Передній кінець тіла у паразита широкий, закруглений, хвостовий (задній) - загострений. На поверхні тіла лямблії можна помітити прісасивательний диск, завдяки йому вона кріпиться до епітеліальних клітин стінки кишечника. Посередині тіла паразита можна помітити дві опорні нитки-аксостілі, що ділять її на 2 абсолютно однакові половини, кожна з яких має ядро. Цитоплазма лямблії прозора. Спинка і хвіст покриті цитоплазматичної мембраною. На цистної стадії лямблія має овальну форму. У цитоплазмі міститься згорнутий жгутиковий апарат і 4 ядра (рідко 2). Дослідження на лямбліоз рідких або напіврідких фекалій хворої людини показало, що іноді паразит може знаходитися на проміжній стадії предцісти.
Життєвий цикл лямблії
- Цисти потрапляють в організм людини.
- Доходять до дванадцятипалої кишки, де з кожної цисти утворюється по 2 трофазіта.
- Розмноження лямблій відбувається у дванадцятипалій або порожній кишці.
- При переході в товсту кишку починається наступна стадія - цистної.
- Трофазіти і цисти виходять з організму з фекаліями.
Поза організмом носія виживають тільки цисти.
Лямбліоз: причини
Інфікування може відбуватися декількома способами.
- Харчовий. Інфікування може відбутися через недостатню термічної обробки продуктів, брудних овочів або фруктів.
- Водний. Даний шлях вважається найбільш поширеним, оскільки водопровідна, річкова і озерна вода містить величезну кількість лямблій. Гинуть вони тільки при кип`ятінні.
- Побутовий. Заразитися лямбліоз можна при взаємодії з брудними предметами побуту. Це можуть бути іграшки, посуд, білизну та інше. Подвійному ризику піддаються діти, звиклі гризти нігті.
Лямбліоз, причини появи якого - немиті або неправильно оброблені продукти харчування, зустрічається найбільш рідко. Як правило, їм хворіють діти. Водний шлях зараження більш поширений, оскільки ті ж фрукти або овочі миються сирою водою, внаслідок чого найпростіші потрапляють в організм і починається лямбліоз.
Причини захворювання різні, проте симптоми недуги не залежить від способу попадання паразита в організм. Втім, клінічна картина у хворих також може розрізнятися, оскільки захворювання має кілька класифікацій.
Класифікації хвороби
Лямблії у людини можуть проявляти себе кількома способами, в залежності від цього виводиться класифікація захворювання:
- безсимптомний лямбліоз (лямбліоносітельство);
- виражена форма хвороби;
- кишкова форма, що виявляється ентероколітом, діскензіі дванадцятипалої кишки, дуоденітом та ін.
- гепатобіліарна, що виявляється холіцестіти, діскінзіей жовчовивідних шляхів.
Симптоми гострого лямбліозу
Больові відчуття при лямбліозі неспецифічні, що найчастіше ускладнює діагностику. Найбільш часто хвороба протікає безсимптомно, проте для того щоб дізнатися, як позбавитися від лямблій, необхідно вивчити найбільш ймовірні її прояви.
Лямбліоз може протікати в гострій і хронічній формі. При гострому перебігу захворювання, яке спостерігається найчастіше у дітей і триває максимум 7-10 днів, розвивається вітамінна і ферментативна недостатність. У результаті цього порушується процес всмоктування організмом корисних речовин.
При гострій формі лямбліозу, як правило, є наступні симптоми:
- часті закрепи або діарея;
- больові відчуття в правому підребер`ї або навколо пупка;
- часте безпричинне підвищення температури тіла;
- нудота;
- підвищена стомлюваність;
- збільшені в розмірах селезінка, лімфовузли, печінка;
- напади кашлю;
- алергічні висипання на шкірному покриві;
- стійка еозинофілія крові.
Діти 7-15 років, інфіковані лямбліями, часто відстають у школі, часто скаржаться на головний біль і загальну слабкість організму, погано сплять. Оскільки симптоми недуги схожі й з іншими хворобами, лікування гострої форми через неможливість швидкого діагностування проводиться рідко. Пов`язано це ще і з тим, що тільки аналіз на лямбліоз може підтвердити наявність в організмі паразитів, проте роблять його дуже рідко. Внаслідок цього лікарям найчастіше доводиться стикатися з хронічною формою недуги.
Симптоми хронічного лямбліозу
Ця форма захворювання носить, як правило, рецидивуючий характер. Симптоматика виглядає наступним чином:
- відсутність апетиту;
- порушення загального стану організму;
- обкладений язик;
- зміна відтінку шкірного покриву;
- лущення навколо рота;
- нестійкий стілець;
- невротичні розлади;
- здуття живота.
У хлопців дошкільного віку клінічна картина може супроводжуватися функціональними порушеннями травного тракту. Внаслідок цього, лікування лямбліозу у дітей, схема терапії в першу чергу будуть спрямовані на нормалізацію стану організму. У підлітків, заражених лямбліями, разом з кишечником найчастіше відбувається ураження печінки та підшлункової залози.
Діагностика захворювання
Згідно думку фахівців, якщо навіть у людини проявляється вищеописана симптоматика, перш ніж замислюватися про те, як позбутися лямблій, необхідно переконатися, що інфікування дійсно відбулося. Для цього лікарі призначають лабораторні дослідження. Хворому пропонують спочатку здати кал на лямблії. За допомогою даного дослідження фахівці визначають наявність в організмі паразитарних цист. Щоб підтвердити діагноз, хворому додатково призначається аналіз крові, оскільки у разі інфікування в ній будуть спостерігатися характерні антитіла. Крім цього, може бути призначена дуоденоскопия. Завдяки цій процедурі перевіряється вміст дванадцятипалої кишки і виявляються всі види знаходяться в ній лямблій.
Лікування лямбліозу у дітей: схема
Якщо результати аналізів підтверджують, що у дитини лямбліоз, батькам слід приготуватися до серйозного і досить тривалому лікуванню. Перебіг захворювання обов`язково повинен контролювати лікуючий лікар, займатися самолікуванням в цьому випадку дуже небезпечно. Існує кілька способів терапії лямбліозу у дітей: медикаментозний, гомеопатичний і фітотерапевтичний. Втім, незалежно від обраного методу, схема лікування однакова і складається вона з 3 етапів:
- підготовка до лікування;
- основна терапія;
- реабілітація організму.
Тривалість першого етапу зазвичай складає 2-4 тижні. Основне завдання в цей час - придушити розмноження лямблій і підвищити опірність організму. Дитина в період лікування повинен дотримуватися певної дієти. Меню при лямбліозі обов`язково включає в себе наявність сухофруктів, овочів, каш, рослинного масла, журавлини, брусниці. У свою чергу, вживання вуглеводів, особливо цукру, необхідно обмежити або по можливості повністю виключити. На цьому етапі лікар також може призначити ентеросорбенти, жовчогінні препарати, ферменти.
Другий етап включає в себе протипаразитарну терапію. Лікар призначає лікарські препарати, які мають властивість впливати безпосередньо на лямблій. Через підвищену токсичності даних медикаментів тривалість цього етапу не повинна перевищувати 10 днів. Дуже важливо також пам`ятати про протипоказання і побічні ефекти. Тому вибір препарату і схему лікування повинен призначати тільки лікар, який врахує всі особливості організму дитини.
Третій етап також дуже важливий. Він дозволяє нормалізувати роботу ШКТ дитини, ліквідувати побічна дія препаратів і наслідки життєдіяльності лямблій. Особливе значення в цей період слід приділяти дієті. З медикаментозних препаратів призначають полівітаміни, пробіотики, ферментні препарати.
Лікування лямбліозу народними засобами
Поряд із застосуванням медичних препаратів, необхідно не забувати і стародавні способи, які вже кілька десятків років використовуються для зцілення хворих, що страждають таким захворюванням, як лямбліоз. Народне лікування сприяє поліпшенню стану пацієнта, знімає симптоматику і за 1-2 курсу дозволяє повністю очистити організм від паразитів. Звичайно, перш ніж застосовувати будь-які рослинні препарати, потрібно також порадитися з лікарем, щоб не завдати шкоди організму. Отже, як лікувати лямбліоз народними засобами.
- 300 г сухих гілочок липи подрібнюють, кладуть у жароміцних посуд і підпалюють. Утворився попіл розтирають в порошок, просівають і ділять на 7 рівних частин. З`їдати його необхідно двічі на добу, ретельно розмішуючи кожну частину з 10 г натурального меду і запиваючи 150-200 мл теплого кип`яченого молока.
- 1 ст. л. подрібненої трави чистотілу проварюють у літрі домашнього молока близько 15-20 хвилин, після чого прибирають з вогню і дають охолонути. Трохи теплий відвар проціджують через марлю. Приймають натщесерце по 0,5 л на день за кілька прийомів. Перша порція повинна становити 150 мл. Курс терапії проводиться 5 днів.
- При лямбліозі відмінним помічником стане настоянка з рослинної олії, буряка та хрону. Для її приготування сирий буряк і хрін потрібно натерти на дрібній тертці і змішати в рівних кількостях. Отриману суміш заливають рослинним маслом (1: 1), перемішують і настоюють не менше 3:00. Вживають по 15 г за 10-15 хвилин до основних прийомів їжі.
- 25 г висушених березового листя заварюють в термосі 750 мл окропу і настоюють близько 20-24 годин. Готовий настій дорослі вживають по 1 склянці, дітям достатньо 70-100 мл. Після лікування рекомендується 15-30 хвилин полежати з теплою грілкою на животі. Лікування подібним способом досить тривалий і становить 6 місяців.
- Наступний збір складається з 4 ст. л. сушених листочків м`яти, по 3 ст. л. насіння кропу, коренів аїру, пижма, кукурудзяних рилець і 1 дес. л. гвоздики. Щоб підсилити гепатопротекторну дію препарату, рекомендується додати 2 ст. л. розторопші. Всі компоненти розтирають в порошок, змішують і вживають по 0,5 ч. Л. тричі на день протягом місяця. Додатково застосовують аскорбінову кислоту. Пройшовши курс лікування, необхідно провести лікарське обстеження, а при необхідності через 2 тижні повторити курс.
- Для лікування дітей від лямбліозу беруть переспілі огірки, подрібнюють їх і висипають в 3-літрову скляну ємність. Далі заливають їх крутим окропом і дають настоятися. Коли маса охолоне, її проціджують. Рідина прибирають в прохолодне місце і використовують для пиття, замінюючи нею воду.
- 1 ч. Л. прострілу заварюють склянкою крутого окропу, ставлять на водяну баню і прогрівають ще півгодини, не даючи закипіти. По закінченні відведеного часу настій прибирають з вогню, остуджують і проціджують. Готове засіб дають дитині по 5 мл через кожні 3:00. Для лікування дорослих норма збільшується вдвічі. Вживання настою протипоказано при нефриті і гастриті.
- У рівних частинах беруть траву чистотілу, Репешко і золототисячника, шишки вільхи, бруньки берези і кореневища родовика. Всі подрібнюють і змішують. 2 ст. л. отриманої сухої суміші насипають в термос і заварюють 500 мл окропу. Наполягають 7-10 годин. Готовий препарат приймають по 70 мл тричі на день. Повний курс терапії становить 1-2 місяці в залежності від перебігу хвороби.
Ускладнення лямбліозу і його профілактика
Щоб не заразитися лямбліоз, досить дотримуватися простих гігієнічні норми: мити фрукти та овочі, кип`ятити питну воду, регулярно мити руки і здавати аналізи. Після спілкування з домашніми тваринами також необхідно ретельно мити руки, оскільки вони теж можуть бути носіями інфекції.
Незважаючи на те що лямбліоз не є захворюванням, здатним загрожувати життю пацієнта, воно може підірвати захисні сили організму і порушити роботу деяких органів. Своєчасний прийом спеціальних протипаразитарних препаратів дозволяє вберегти людину від розвитку інфекції та уникнути ускладнень лямбліозу. У разі сильної інтоксикації можливе погіршення шкірного покриву, порушення роботи травного тракту, запалення в тонкому кишечнику, розвиток гастриту і дуоденіту.