Лямбліоз: симптоми та лікування

На сьогоднішній день паразитарні та глистяні інвазії широко поширені в багатьох країнах. І не останнє місце серед захворювань, викликаних паразитами, займає лямбліоз. Симптоми цієї хвороби дуже неспецифічні і характерні для багатьох кишкових захворювань, в тому числі і інфекційної природи. Визначити зараження лямбліями тільки за скаргами пацієнта і клінічних проявах, без лабораторних досліджень, неможливо. І часом постановка точного діагнозу залежить від досвіду та обачності лікаря, своєчасно запідозрив лямбліоз.

Збудники даного захворювання є найпростішими класу джгутикових. Лямблії зустрічаються в організмі людини в двох формах - вегетативної і у вигляді цист. У зовнішнє середовище цисти паразитів виділяються з калом хворого і можуть зберігатися до 3-х тижнів. Досить довго, до 3-х місяців, лямблії зберігаються у водопровідній воді, причому до концентрації хлору, що зазвичай використовуються для очищення води, вони стійкі. Для зараження характерний фекально-оральний шлях передачі, тобто від хворої людини, при недотриманні гігієнічних норм. Але найбільш значимими джерелами зараження є вода і продуті, забруднені цистами паразитів.

Клінічні прояви
З шлунку людини цисти потрапляють в 12-палої кишки, де утворюють вегетативні форми. Лямблії присмоктуються до ворсинок епітелію тонкого кишечника, де відбувається пристінкових травлення, і починають конкурувати з організмом людини за поживні речовини. При попаданні в жовчовивідні шляхи, паразити призводять до формування холангита і дискінезії жовчного міхура, а також до захворювань печінки.

Як виявляється лямбліоз? Симптоми захворювання, як правило, включають різні порушення в роботі травних органів. Хворі скаржаться на болі в області пупка і в правому підребер`ї, відрижку, печію, здуття, нудоту і блювоту. Ознаки лямбліозу - це і нестійкі випорожнення, чергування проносів і запорів, наявність неперетравленої їжі у фекаліях. Але, на жаль, не тільки порушеннями функції травлення характеризується лямбліоз. Симптоми захворювання можуть носити і загальний характер. Найчастіше страждає нервова система. Хворі скаржаться на стомлюваність, слабкість, запаморочення, порушення сну. Нерідко розвиваються гіпотонічні кризи, для яких характерні непритомність. Одним із проявів присутності в організмі паразитів може бути і вегето-судинна дистонія.

Гострий лямбліоз, симптоми якого включають алергічні реакції, такі як кропив`янка і дерматит, частіше виявляють у дітей. Між тим, і у дорослих, і у дітей найчастіше діагностують уже хронічний лямліоз. Симптоми захворювання в даному випадку можуть включати і різні ураження шкіри, а також зміна її забарвлення. Характерні сухість та лущення шкіри, блідість шкірних покривів, хейліт, тріщини в куточках губ, а також сухість і випадання волосся. Ці симптоми зазвичай пов`язують зі зміною мікрофлори кишечника, порушеним всмоктуванням, ферментативної недостатністю, развівающейсяся при хронічному лямбліозі.

Діагностика та лікування
Для визначення наявності паразитів в організмі проводять лабораторні дослідження. Проте діагностика лямбліозу представляє певні труднощі. Зазвичай досліджують фекалії хворого. Але не завжди, навіть за наявності паразитів, вони виявляються в досліджуваному матеріалі. Рекомендують здавати аналіз кілька разів, мінімум три. Більш точним вважається дослідження дуоденального вмісту, для цього проводять зондування. Останнім часом для діагностики використовують і серологічні методи. Антитіла до лямблій в крові хворого виявляються через 2-4 тижні після зараження.

На першому етапі лікування захворювання призначають сорбенти, вітаміни, ферментні та жовчогінні препарати для відновлення порушених функцій організму. Після проводять один або два курси протипаразитарної терапії. Використовують макмірор, фуразолідон, трихопол та інші препарати, в залежності від віку та стану пацієнта. Велику увагу приділяють дієті, часто додають до лікування відвари березових бруньок, мучниці, настоянку прополісу. Лабораторне обстеження повинні пройти всі члени сім`ї або дошкільного колективу, де було виявлено носій лямблій.