Пеніциліни широкого спектру дії. Ампіцилін. Інструкція

Вкладена в коробочку з препаратом ампіцилін інструкція навряд чи повідає історію появи цього лікарського засобу та його переваг. У сучасній фармакології об`єдналися в групу беталактамного антибіотиків (беталактамов) і цефалоспорини, і пеніциліни. Препарати, що входять в цю групу, є найефективнішими засобами в сучасній антибіотикотерапії. Їх бактерицидну дію і висока активність по відношенню, головним чином до грампозитивних бактерій, здатність до швидкого надання антибактеріального ефекту і переважний вплив на бактерії, що знаходяться в стадії проліферації, було високо оцінено медиками всього світу. Беталактами до того ж володіють дивовижною здатністю проникати в клітку і вже всередині вражати розташувалися там збудників. Ефективність процесу лікування підвищується завдяки тому, що мікроорганізми не здатні швидко виробити до них стійкість. До того ж у беталактамного антибіотиків порівняно низька токсичність, вони добре переносяться навіть при тривалому використанні у великих дозах.

Група пеніцилінів об`єднує препарати з високою хіміотерапевтичне ефективністю і вибірковістю протимікробної дії. На сьогоднішній день ці препарати по праву можуть називатися ідеальними лікарськими засобами. За своїм антимікробному ефекту пеніциліни прирівнюються до фізіологічно активним речовинам, на які покладено імунні функції організму, прикладом такої речовини може служити лізоцим.

Незважаючи на позитивні властивості пеніцилінів, фармакологів довгий час турбував ряд їх недоліків. До них ставитися можливість сенсибілізації - підвищена ймовірність розвитку алергічних реакцій. Також знижувала ефективність лікарських препаратів швидка виводимість пеніцилінів з організму і ефективність дії лише в період, коли відбувається розподіл мікробної клітини. Справитися з цими та багатьма іншими недоліками допомогло створення напівсинтетичних пеніцилінів.

У цю групу пеніцилінів, володіючи властивостями лікарського засобу широкого спектра дії, входить ампіцилін. Інструкція серед показань до застосування цього препарату виділяє лікування пиелита, сальмонельозу, пневмонії, гломерулонефриту, бронхіту, синуситу і цілого ряду інших захворювань.

Медична практика передбачає використання лікарського засобу в таких формах: ампіциліну тригідрат, ампіциліну натрієва сіль і безпосередньо ампіцилін. Інструкція чітко вказує, що порядок прийому і дозування для кожного конкретного випадку інфікування призначає лікар. Експериментувати з цими ліками не можна. До того ж лікар вибирає найбільш прийнятний спосіб прийому препарату ампіцилін. Уколи призначають у рідкісних випадках. Зазвичай це прийом всередину.

За формою випуску - це 0,25 грамові капсули або таблетки. Також можна приймати порошок ампіцилін. Суспензія по дозуванні розраховується залежно від призначеного лікарем одноразового прийому активної речовини.

Зовні ампіцилін являє собою дрібнокристалічний білий порошок. На смак він гіркий. У воді розчиняється погано, практично не розчиняється ні в хлороформі, ні в етанолі, ні в ефірі. Ампіциліну натрієва сіль може бути у вигляді порошку або пористої маси білого кольору або кремоватого відтінку. Легко розчиняється у воді, у спирті. Проявляє властивості гігроскопічності. Ампіциліну тригідрат - кристалічний порошок білого кольору. У воді розчиняється, в етанолі практично він не розчиняється.

Не рекомендує застосовувати ампіцилін інструкція у випадках гіперчутливості до пеніцилінів, при інфекційному мононуклеозі, печінкової недостатності, лимфолейкозе, дітям до одного місяця. Можливі протипоказання при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.