Золототисячник: застосування і корисні властивості

Золототисячник звичайний (медична назва - трава золототисячника або Centaurim heiba) - це одно-, дворічна трав`яниста лікарська рослина сімейства тирличевих, 10-40 см у висоту. Корінь у трави - стрижневий, розгалужений до верху, тонкий і слабкий, світлого кольору. Стебла чотиригранні, прямі, частіше одиночні, вгорі - вильчато-гіллясті. Листя - невеликого розміру, цілокраї, довгасті, тонкі. Прикореневі зібрані в розетку, оберненояйцевидні, короткочерешковие- стеблові - ланцетні, сидячі, супротивні. У стислих суцвіттях розташовані невеликі яскраво-рожеві квітки з 5 пелюстками. Плід - вузька і довгаста циліндрична коробочка з безліччю насіння. При попаданні сонячних променів на квітки рослини, пелюстки згинаються таким чином, що стають схожі на зірочку. Цвіте рослина з червня до серпня (цвітіння відбувається тільки сонячних місцях), плодоносить в період з серпня по жовтень.

Рослину можна зустріти в Україні, Середній Азії, Північній Америці, Європі, у південній та європейської частинах Росії, на Алтаї, Кавказі і в Західному Сибіру.

Зростає воно на сонячних галявинах, пагорбах, сінокосах, узліссях, сухих луках та інших відритих і сонячних місцях.

Заготівля в лікарських цілях

В лікарських цілях збирають траву золототисячника звичайного разом з його прикореневими розетками. Заготовляють на початку цвітіння, до того як прикореневі листя пожовтіє. Рослина зазвичай зрізають в 5-8 см від землі. Траву розкладають на папері тонким шаром або пов`язують її в пучки і сушать на повітрі в тіні (під навісом), в провітрюваних приміщеннях (на горищах) або в спеціальних сушарках, з температурою 40-50 градусів. Зберігатися трава може приблизно 2 роки.

Хімічний склад золототисячника

У траві рослини виявлено флавоноїди, алкалоїди (генцианин), глікозиди гіркі (ерітроцентаурін, амарогентин, генціопікрін, ерітаурін), ксантони, ефірну олію, смоли, стероли, слизу, олеаноловая і аскорбінова кислоти, дубильні речовини. Крім цього, містяться і вуглеводи (глюкоза, фруктоза, сахароза), вітаміни, мікро- і макроелементи (залізо, олово, сірка та ін).

Золототисячник: властивості та застосування

Лікарська рослина золототисячник, застосування якого схвалює і традиційна, і народна медицина, і гомеопатія, дуже цінно і є ефективним засобом від багатьох недуг.

Препарати золототисячника мають антисептичну, протизапальну, жовчогінну, легким проносним, кровоспинну, знеболюючим, гепатопротекторним і ранозагоювальну дію.

Виявлені в траві гіркоти, покращують процес травлення, збуджують апетит, посилюють вироблення шлункового соку. Тому часто золототисячник використовують у складі підвищують апетит і шлункових трав`яних зборів.

Завдяки вмісту генціанін золототисячник застосування знайшов і як протиглистовий засіб. До того ж, трава надає тонізуючий і загальнозміцнюючий ефект на ослаблений організм, що дуже важливо в післяопераційний період. Крім цього, препарати золототисячника мають жарознижувальний та анестезуючий (болезаспокійливий) ефекти.

Показаннями до використання золототисячника є такі хвороби: перевтома, нервове виснаження, нервова анорексія, хвороби жовчного міхура або печінки, метеоризм, хронічний ентероколіт, спазми шлунку і кишечника, поганий апетит, деякі гінекологічні хвороби, мігрень, недокрів`я, гайморит, шкірні захворювання.

Золототисячник, застосування якого в народній медицині - не рідкість, використовується у вигляді відварів і настоїв у всіх вищезгаданих випадках, а також ефективно застосовується при неврозах, цукровому діабеті, грипі, малярії, хворобах нирок і серця, печії, набряках, розладах печінки, епілепсії, туберкульозі легень, атонії кишечника, гастриті (анацидном або гипоацидном), глистів.

Виправдано і зовнішнє застосування золототисячника, наприклад, при довго не загоюються ранах, висипах, подагрі, екземі, виразках гомілки, фурункулах.

Успішно використовують золототисячник для лікування алкоголізму (в тому числі і запоїв) і окремо, і у складі зборів.

А свіжий сік трави застосовують зовнішньо при хворобах вух у вигляді крапель, а всередину - при захворюваннях шлунка, печінки, жовчного міхура.

А ще золототисячник застосування знайшов в якості засобу при харчової алергії у дітей.

Рецепти з золототисячником

Способи застосування рослини різні - настоянки, настої, чай, масло, сік, відвари (всередину), зовнішньо - розтирання і компреси.

1. протиглистових відвар. Для цього беруть в рівних частинах траву золототисячника і гіркого полину, змішують. Далі столову ложку отриманої суміші заливають 250 гр окропу, на 20 хвилин ставлять на вогонь, потім відвар проціджують і приймають натщесерце з ранку і ввечері (по півсклянки) протягом тижня.

2. При гастритах з підвищеною кислотністю з печією ефективний настій збору:

беруть по 2 стол. ложки листя лікарського алтея і трави золототисячника, заливають 600 гр окропу, 4 ч наполягають, приймають внутрішньо до їди 4 рази на добу по 100 мл.

3. При гіперацидному гастриті, печії, алергії, метеоризмі, для поліпшення травлення, а також для зміцнення організму після важких хвороб використовують настій трави. Для цього склянкою окропу заливають 10 гр трави, 2 ч наполягають і проціджують. Вживають до їжі по столовій ложці тричі на добу.

4. При хронічному гепатиті ефективний такий настій: в 1 літрі окропу настоюють 20 гр сировини, дають охолонути і проціджують. П`ють такий настій теплим, по 100 гр перед прийомом їжі. Цей же настій допоможе при цукровому діабеті та холециститі.

5. Для лікування алкоголізму склянкою окропу заливають 2 стол. ложки трави, 10 хвилин кип`ятять, 2:00 наполягають, проціджують і п`ють тричі на день по третині склянки. Лікування - 2 місяці.

Для цієї ж проблеми золототисячник застосовують у суміші з чебрецем, вахтою трилистий і материнкою (в пропорціях, відповідно, 1: 3: 1: 3). Двома склянками окропу заливають 4 стіл. ложки цієї суміші, 10 хв. наполягають. Приймають до їди по 100 мл тричі на добу, а четвертий раз - перед сном. Лікування триває 2-2,5 міс. При цьому в самому початку лікування потрібно відмовитися і від алкоголю, і від куріння.

Золототисячник: протипоказання

Прийом препаратів з травою золототисячника протипоказаний хворим з виразками шлунка і кишечника. Обережними потрібно бути і тим, у кого спостерігається гіперчутливість до цієї рослини.

Перевищення рекомедуемих доз може спричинити розлади травлення.