Сифіліс у жінок

Сифіліс у жінок є досить небезпечним захворюванням, здатним викликати дуже важкі наслідки. Щоб уникнути небажаних ускладнень, фахівці настійно рекомендують краще вчасно попередити недугу, ніж намагатися позбутися від нього довгі роки.

Сифіліс у жінок найчастіше розвивається після незахищеного сексуального контакту із зараженим партнером або використання спільних з ним предметів побуту. Дане венеричне захворювання інфекційного характеру проникає в організм з блідою трепонемою.

Проявляється сифіліс у жінок після закінчення двох-трьох тижнів з моменту зараження. Перші ознаки відзначаються на слизовій піхви, шийки матки і на зовнішніх геніталіях. Первинний період розвитку захворювання характеризується формуванням буро-червоних виразок. Вони відрізняються рівними краями, твердим покривом (шанкром). Протягом цієї стадії відбувається ураження спірохетою лімфатичних вузлів і кровоносних судин.

Сифіліс у жінок у вторинному періоді проявляється характерними висипаннями на статевих органах. Крім того, ймовірно розвиток папул в ротовій порожнині, випадання вій, брів. При відсутності своєчасного звернення до лікаря з яких-небудь причин, захворювання переходить у третю стадію.

Ознаки сіфіліза в цій формі характеризуються кістковими поразками, порушеннями функцій внутрішніх органів, розладом нервової системи. В результаті утворення сифилид руйнуються тканини. Це, в свою чергу, підвищує ризик летального результату, так як вони можуть розкритися у внутрішніх органах.

Одного разу заразившись цим захворюванням, жінка ризикує народити надалі нездорового дитини. Якщо лікування з яких-небудь причин не було, то, швидше за все, малюк з`явиться на світ з вродженим сифілісом. Тому вкрай важливо стежити за тим, щоб інфекція не проникла в організм у період вагітності. Необхідно пам`ятати про те, що у дитини ще не сформований власний імунітет.

При перших підозрах на розвиток сифілісу слід негайно пройти обстеження у венеролога. Самолікування при цьому захворюванні вкрай небажано. Як показує практика, обов`язково виникають наслідки і важкі ускладнення. Крім того, не слід забувати про те, що початкові стадії недуги характеризуються безсимптомно і безболезненностью. При цьому він може проявитися вже на третій стадії.

Лікування сифілісу у жінок припускає строго індивідуальний підхід. Крім того, велике значення має термін початку терапії і професіоналізм лікаря.

Доцільним є застосування комплексу неспецифічної і специфічної терапії. Крім того, часто використовують і стимулююче лікування.

Найдавнішими засобами проти захворювання вважаються препарати ртуті. З настанням дев`ятнадцятого століття в медичній практиці почали застосовувати ліки на основі йоду, а в двадцятому столітті - вісмуту та миш`яку.

Сучасне лікування сифілісу передбачає в основному використання антибіотиків. Крім того, призначають і препарати йоду і вісмуту.

Засоби пенициллиновой групи ("Оксациллин", "Ампіцилін", "Доксаціллін" та інші) відрізняються гарною усмоктуваністю в кров і швидким виведенням. Тому з метою постійного підтримання концентрації антибіотика, призначається внутрішньом`язове його введення кожні три години. Застосовують і ліки, що володіють тривалим впливом ("Бициллин").

До першої ін`єкції за тридцять хвилин призначається введення антигістамінного кошти ("Димедролу", "Супрастин", "Тавегіл").

При призначенні терапевтичного курсу підбираються медикаменти з урахуванням індивідуальних особливостей кожної пацієнтки, можливих побічних проявів, а також протипоказань.