Венеричне захворювання сифіліс Інкубаційний період

Сифіліс - вид венеричного захворювання, яке без відповідного професійного лікування вражає шкіру, слизові оболонки, кістково-м`язову і нервову системи. Хвороба сифіліс, інкубаційний період якої повною мірою залежить від ступеня ураження та ефективності застосовуваних методів лікування, відноситься до числа інфекційних.

Медична історія знає величезну кількість випадків, коли, заразившись однією з форм сифілісу, людина помирала, але ситуація змінилася з тих самих пір, як був відкритий антибіотик - пеніцилін.

Класифікація ступеня зараження відбувається по течіям і стадіях. Виділяється первинний, пізніше вторинний і остаточний третинний періоди хвороби сифіліс. Інкубаційний період захворювання складає в середньому 20-30 днів, але за умови прийому препаратів в період зараження він може бути скорочений до 2 тижнів або збільшений до 30 тижнів, що трапляється значно частіше.

Стадії захворювання сифілісом

одним з перших ознак первинній стадії хвороби сифіліс прийнято вважати появу твердих шанкров при наявності додаткових симптомів розвитку хвороби. До числа додаткових симптомів первинного сифілісу належить: втрата життєвої енергії, порушення функцій головного мозку, супроводжуване безсонням, головними болями, дратівливістю. Нерідко розлад шлунку, втрата апетиту, біль в кістках і ломота в суглобах, а також підвищення температури тіла дають підставу в поєднанні з лабораторними дослідженнями діагностувати первинний сифіліс.

Вторинна стадія сифілісу проявляється у вельми різноманітних формах, але в основному у вигляді маленьких прищиків, які розкидані по всьому тілу. Характеризується появою почервонінь у вигляді висипки на шкірі та слизовій оболонці, появою вогнищ облисіння. Вторинні стадії сифілісу, як правило, не доставляють пацієнтам особливих неприємностей крім косметичних.

Найважча стадія сифілісу - третинна, при якій спостерігається характерні ураження кісткової, м`язової та нервової систем. Початком первинній стадії вважається момент проникнення збудника трепонеми в слизову оболонку. При відсутності відповідного лікування хвороба швидко прогресує, переростаючи у вторинний, а потім і в третинний сифіліс. Інкубаційний період, незважаючи на швидке впровадження збудника, довго не проявляється, складаючи велику загрозу для оточення. Випадки третинного сифілісу в сучасному суспільстві зустрічаються не часто.

Існують ще такий різновид хвороби, як вроджений сифіліс. При цьому ще в материнській утробі відбувається зараження плода, а перші прояви з`являються на етапі розвитку малюка до двох місяців. Іноді спостерігаються пізні прояви розвитку хвороби, що супроводжуються ураженням кісткової, м`язової, нервової систем і пов`язані з руйнуванням функцій діяльності внутрішніх органів.

Можлива ситуація, коли хвороба існує без явних проявів, - це сифіліс прихований, діагностика якого відбувається за спеціальним аналізом крові.

Лікуванням усіх венеричних захворювань займаються тільки професійні медичні працівники. Самолікування неприпустимо, оскільки може призвести до затримки у здійсненні всіх заходів, пов`язаних з правильною діагностикою та лікуванням хвороби сифіліс. Інкубаційний період залежить від методів, які визначає лікар профільної категорії. Застосування зовнішніх мазей або кремів як засіб лікування сифілісу категорично неприпустимо до закінчення процесу діагностики.

Для лікування всіх форм прояви сифілісу використовуються антибіотики в амбулаторних умовах, під постійним контролем медичного персоналу. Після завершення комплексних заходів, спрямованих на лікування у пацієнта сифілісу, проводиться лабораторний аналіз крові та обстеження, які повторюються протягом одного року з періодичністю в три місяці.