Хребетний стовп людини: будова. Шийний відділ хребетного стовпа

Хребет людини, іншими словами, хребетний стовп, є головна опорна складова скелета. Він влаштований з окремих хребців, які скріплені між собою за допомогою суглоба міжхребцевого, і бере початок від основи черепа, до якого прикріплений перше хребець, званий атлантом. Це кріплення рухомо через атланто-осьовий і атланто-потиличний суглоби. З`єднання нежорсткого типу має велику ступінь вільного руху. У нижніх частинах хребетний стовп людини практично нерухомий, тут з бічних сторін з`єднаний з клубової кісткою таза за допомогою крижово-клубові суглобів.

Хребетний стовп: анатомія

Людський хребет у своїй будові має 5 відділів-сегментів. Скільки хребців в хребті людини? Відповіді точного не існує. При повному здоров`ї є від 32 до 34 хребців, тому як число їх в хребетному стовпі людини має пряму залежність від будови кінцевого (куприкового) сегмента, що включає в себе від двох до чотирьох рудиментарних, які дісталися нам від наших предків з тваринного світу.

Вигини

В нормальному, здоровому стані не буває абсолютно рівним, а має фізіологічні вигини хребетний стовп. Анатомія така створює умови для збереження вертикального балансу і переносимості різких рухових дій. Щоб краще зрозуміти, скільки вигинів існує у хребетного стовпа людського організму, необхідно розглянути його схему і зрозуміти значення форми анатомічної будови для практики.

Всього в хребті налічується в нормальному стані чотири вигини: 2 – вентральних (тобто з вигином вперед), 2 – дорсальних (з вигином тому). Додатково хребетні вигини людини мають зв`язок з поставою, часто зустрічаються патологічні стани, при яких правильний характер стовпа зазнає деякий вплив, від цього вигини піддаються трансформації, і таким же чином змінюється створюване ними положення тіла. Крім того, при утворенні хворобливих змін поглиблюються нормальні вигини, які існують в здоровому стані. Тоді посилюється глибина вигину певного відділу, а в результаті такого процесу утворюються відповідні зміни і в інших ділянках хребетного стовпа.

Відділи у складі хребетного стовпа

Хребет ділиться на п`ять наступних відділів: шийний, грудний, поперековий, крижовий (крижі), куприковий.

Необхідно відзначити, що вигини стовпа скелета людини мають зв`язок з відділами хребта. Поперековий і шийний відділ хребетного стовпа зігнуті в передньому напрямку (або lordozis), грудний і крижовий, відповідно, в задньому (або kiphosis).

Шийний відділ хребта має сім окремих хребців, і йому притаманна найбільша рухома здатність. Здоровий людський організм в змозі виробляти найрізноманітніші похилі і поворотні рухи голови, обертальні рухи шийною частиною з досить великим відхиленням. Таку неймовірну гнучкість створює будова шийного сегмента, точніше, своєрідність двох перших хребців:

• атлант, який забезпечений двома дужками, у нього відсутнє тіло;

• епістрофей має у своїй будові зубовидний відросток, навколо останнього виробляються обертальні рухи атланта.

Грудний відділ

Будова грудного відділу хребта гранично легке. Хребет в грудної частини охоплює дванадцятій хребців відходять убік ребрами. На передній поверхні тулуба ребра мають з`єднання за допомогою грудини і таким чином формують так звану грудну клітку – освіту для надійного запобігання важливих внутрішніх органів – серця і легенів. Необхідно відзначити, що будова грудного ділянки стовпа у людини схоже з таким у хребетних ссавців. Усі дванадцять хребців грудного сегмента схожі в анатомічній будові. Лише опускаючись до поперековій ділянці, хребцева тіла розширюються у розмірі і робляться кілька масивніше.

Поперековий сегмент і крижі

Хребетний стовп (будова) поперекового відділу створює умови для здійснення різних рухових актів – поворотів тулуба, обертань і нахилів в різні боки. Хребетний стовп в поперековій ділянці зазнає найзначніші навантаження. Таким чином, хребці тут значно більші, ніж у попередніх сегментах: параметри тіла збільшуються зверху вниз (від першого до п`ятого).

На момент народження людський хребет у крижовому відділі має п`ять відокремлених хребців. Але поступово віковий розвиток хребетного стовпа призводить до зрощування хребців і формуванню загальної структурної частини – крижів.

Куприковий відділ

Хребетний стовп в копчиковую відділі нараховує від трьох до п`яти відокремлених хребців. Скільки хребців в копчиковую сегменті, можна визначити лише за допомогою спеціального інструментального обстеження (рентгенографічного або томографічного).

Будова хребетного стовпа

З`єднання двох хребців, що стоять по сусідству, здійснюється за допомогою міжхребцевих дисків, які мають різний розмір. Вони забезпечують стовпа пластику і пружність. Найбільш великими дисками наділені поперековий і шийний ділянки хребта людського організму. Однак через цієї хорошої рухливості і дискової потужності зазначені сегменти найбільш піддаються травмування. Також тут часто формуються грижі дисків і різні в хронічній формі патології опорно-рухового апарату. Найбільш зустрічається видом хвороб є остеохондроз – дегенеративно-дистрофічний патологічний процес міжхребцевих дисків.

Людський хребет збудований з готельних анатомічних утворень – хребців, міжхребцевих дисків і суглобових з`єднань (суглобів).

Функції людського хребетного стовпа

Хребет є основною опорно-рухової системи людини. Він також дає можливість утримувати рівновагу тулуба, служить рухової віссю і виконує охоронну функцію. М`язи хребетного стовпа в комплексі з центральною нервовою системою створюють умови для вчинення наступних дій:

• нахилів в різні боки;

• розгинальних і згинальних хвіженій;

• обертальних рухів навколо своєї осі;

• прямоходіння.

Частина шийного (з третього по сьомий хребець), грудний і поперековий відділи наділені однаковою будовою міжхребцевих суглобів, крім змінених першого і другого хребців шийного ділянки і крижового сегмента у людського організму в дорослому стані (він складається з п`яти зрощених хребців і повністю нерухомий).

Міжхребцеві суглоби розташовані на відростках хребців і створюють умови для рухомий здатності стовпа. Посувати певним хребцем практично не представляється можливим, тому що при порушенні спокою одного хребця рухаються відразу близстоящие. Найбільшою рухливістю наділені шийний і поперековий ділянки, хребці інших можуть тільки трохи рухатися.

Найбільш зустрічаються патології та хребетний стовп: анатомія взаємозв`язку

Анатомія шийного сегмента хребта робить його слабкою ланкою для виникнення остеохондрозу. Ця патологія полягає в дистрофічно-дегенеративном процесі в міжхребцевих дисках незапального характеру. При цій хворобі в процес втягуються сполучна і хрящова тканини. Аналогічна хвороба розвивається і в поперековому відділі хребетного стовпа, грудної сегмент статистично уражається нею рідко.

Поперековий і шийний ділянки схильні до утворення грижі міжхребцевих дисків – Шморля. Цей процес проявляється у вигляді виходу драглистого ядра за дискові кордону. Така патологія посилюється проблемами з боку кровоносної і нервової систем, оскільки ці випинання можуть здавлювати кровоносні судини в хребті (вертебральні), а також нервові корінці, що відходять від спинного мозку. Остання ускладнення називається радикуліт, оскільки в результаті здавлювання запалюються корінці.

Хребетний стовп людини може піддаватися запальному процесу (у т. Ч. Аутоімунна реакція або травма) в суглобах – артриту.

Клінічно більша частина захворювань хребта проходить зі значними болями, зниженням рухливості стовпа та іншими ознаками.

Всі описані патології вимагають своєчасної терапії, а інший раз і негайного втручання.

Небезпека також представляють і травми хребетного стовпа.

Перша допомога при отриманні травми

Необхідно забезпечити травмованому горизонтальне положення з максимальним розгинанням хребта і нерухомість до приїзду карети швидкої допомоги. Забороняється примушувати потерпілого пересуватися і його транспортувати, бо має місце можливість виникнення нових травм і, відповідно, ускладнень. Транспортування травмованого допускається у виняткових випадках – при небезпеці під час залишення на місці.

Людський хребетний стовп – це унікальна структура в організмі, яка наділена опорної, захисної, рухової функціями. Таким чином, турбота про фізичний стан, профілактика патологій і їх своєчасна терапія необхідні для збереження здоров`я. Хребці і хребетний стовп зі своєрідністю своєї будови деяких ділянок дають можливість людині здійснювати прямоходіння і компенсувати навантаження, які діють на складові частини хребта, і зберігати рухову здатність протягом усього життя.