Бронхообструктивний синдром у дітей

З утрудненим диханням стикаються і дорослі, і діти. І якщо у дорослих число захворювань, які супроводжуються обструкцією бронхів, всього кілька, то в педіатрії таких станів багато, що створює певні труднощі при діагностиці цього синдрому.

Бронхообструктивний синдром - комплекс симптомів, пов`язаний з порушенням бронхіальної прохідності, що обумовлюється звуженням просвіту бронхів або знаходженням в них чужорідного тіла. У ранньому дитячому віці це стан представляє найбільшу небезпеку.

Бронхообструктивний синдром, причини

У ранньому віці (до 3-х років) найчастіше це стан спостерігається на тлі респіраторних інфекцій. Чималу роль відіграє і алергічна схильність.

Але зустрічаються й такі захворювання, що супроводжуються бронхообструкцією, як вроджені патології та вади розвитку бронхів, імунодефіцитні стани, а також вади серця, гельмінти, аспірація стороннього предмета, збільшені лімфатичні вузли і пухлини.

В основі розвитку синдрому лежить запалення слизової бронхів, їх звуження і здавлення, а також закупорка.

Вірусні інфекції - найчастіші захворювання дихальних шляхів, під час яких не тільки запалюється слизова бронхів, але й виявляється алергічне вплив токсинів на слизову.

Сприятливі фактори

Особливості дитячого організму, які сприяють розвитку бронхообструкції:

• 
  
  
  

  м`які хрящі бронхов-

• порівняно вузькі бронхи

• більш в`язка слиз в бронхах-

• частий плач-

• знаходження в горизонтальному положенні у зв`язку з тривалим сном.

Помічено, що діти, чиї батьки страждають алергією, курять і рано переводять малюків на штучне вигодовування, частіше стикаються з обструкцією бронхів.

Бронхообструктивний синдром, клініка і діагностика

Діагноз ставиться, якщо є такі ознаки, як кашель, утруднене дихання, задишка на видиху, роздута грудна клітка, коробковий звук при перкусії, жорстке дихання і сухі свистячі хрипи при аускультації. Повний комплекс симптомів зустрічається не завжди, але кашлю і хрипів достатньо для постановки діагнозу.

Лікар повинен провести диференціальну діагностику між синдромом інфекційно-алергічного характеру і аспіраційного характеру. Якщо напад почався на тлі повного здоров`я, після материнського недогляду і супроводжується задухою, то можна припустити, що дитина взяв у рот якийсь предмет, що потрапив в дихальні шляхи після вдиху.

Бронхообструктивнийсиндром, лікування

У лікуванні обструкції бронхів важлива своєчасність надання допомоги, оскільки дитячий організм не в змозі довго боротися з нестачею кисню.

Найефективнішим є використання інгаляційних форм препаратів для розширення бронхів («Сальбутамол», «Беротек»). Це пов`язано з тим, що вони відразу потрапляють в дихальні шляхи, створюють там високу концентрацію і починають швидко діяти. Крім того, вони не надходять в кров і не надають побічного ефекту.

Деякі групи препаратів, що застосовуються у дітей для усунення спазмів, вважаються малоефективними. До них відносять ліки «Но-шпа» і «Папаверин». Вони, розслабляючи мускулатуру бронхів, призводять до її «втоми», що може посилити легеневу недостатність. Також не доведена ефективність під час бронхообструкции протиалергічних засобів.

Лікарі категорично не рекомендують проводити наступні маніпуляції, якщо спостерігається бронхообструктивний синдром у дітей:

• використання спреев-

• тривале вживання муколитиков (речовин, що збільшують кількість мокротиння) -

• застосування компресів, трав`яних інгаляцій, бальзамів, горчічніков-

• необґрунтоване призначення антибіотиків.