Гіперактивна дитина

Американські психологи Пустеля Алворда і Бейкер визначили найбільш характерні риси, якими володіє гіперактивна дитина. На їхню думку, такі діти непослідовні, їм досить важко утримувати увагу тривалий період. При цьому гіперактивна дитина береться за завдання з великим натхненням і ентузіазмом, але так і не завершує його. На всі звернення він не реагує, намагається уникати завдань нудних, на його думку, і вимагають розумового зусилля.

Такі малюки, як правило, сплять менше, ніж їх однолітки, постійно виявляють занепокоєння, весь час соваються на місці. Для гіперактивної дитини характерна рухова розгальмування, забудькуватість, балакучість, недостатня зосередженість. Коли задається питання, вони, як правило, починають відповідати, не дослухавши його до кінця. Слід сказати, що гіперактивна дитина може вести себе зовсім по-різному, в навчанні йому властиві різні результати. Так, на одних заняттях він може сидіти спокійно і проявляти увагу, а на інших - навпаки.

Однак разом з цим необхідно сказати, що непосидючий - ще не означає гіперактивна дитина. Для цього необхідно прояв як мінімум шести ознак з названих вище.



Гіперактивність більш характерна для хлопчиків. Проявляється цей стан зазвичай у віці до семи років.

Лікування гіперактивності у дітей починається, безумовно, з виявлення причини виникнення. Так, до основним провокуючим чинників відносять родові травми, інфекційні хвороби протягом перших місяців життя, особливості в будові і діяльності мозку. Причиною може бути і генетичний розлад.



Фахівці не можуть однозначно сказати, чи є гіперактивність хворобою. Ряд ізраїльських, європейських психологів не відносять цей стан до патологічних. Вони пропонують педагогічні корекційні методи, які сприймає гіперактивна дитина. Лікування таблетками, всілякими ліками не може сприяти, на думку фахівців, нормалізації спілкування з викладачами, однолітками. Слід сказати, що сам малюк почуває себе досить некомфортно. Від нього дорослі вимагають виконання конкретних правил, але він не в змозі їх виконати. У гіперактивної дитини не виходить довго сидіти на одному місці нерухомо, що не соватися і не розмовляти. Саме тому він часто чує зауваження. Необхідно розуміти, що ці діти не такі, як інші, і до них потрібен особливий підхід.

До найбільш характерній ознаці гіперактивності відносять імпульсивність. Як правило, до неї схильні надмірно емоційні люди. Таким людям не властиво обдумування наслідків своїх дій.

Для того щоб допомогти гіперактивному дитині, потрібно в першу чергу намагатися максимально точно зрозуміти всі його звички, захоплення, риси характеру. Не слід забувати про те, що однакових малюків немає, тому і підхід до кожного має бути індивідуальним. Як правило, у кожної дитини є якийсь талант або прагнення до чого-небудь, є щось, що захоплює малюка, і він проявляє певні здібності. Необхідно побачити це і почати розвивати. Так, наприклад, якщо дитина любить малювати, його можна відправити до художньої школи. Там він буде розвивати свої здібності і поступово почне змінюватися на краще.

Не слід забувати і про те, що гіперактивні діти дуже чутливі до похвали. Фахівці рекомендують знаходити більше причин для того, щоб похвалити малюка. Дитина повинна відчувати, що він потрібен і любимо.

Дуже благотворно на стан малюка діє тактильний контакт. Так, наприклад, перед сном рекомендується сісти поруч з ним, погладити його, вимовити ласкаві й тихі слова.




» » Гіперактивна дитина