Постінфарктний синдром Дресслера

Синдром Дресслера, або постінфарктний синдром, найчастіше виникає через кілька тижнів після інфаркту міокарда, перенесеного пацієнтом. За статистикою не більше шести відсотків пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, страждають від цього захворювання в його звичайному вигляді. Якщо враховувати різноманітні малосимптомні та атипові форми патології, то статистична ймовірність розвитку хвороби досягне 22 відсотків.

Для синдрому Дресслера характерні симптоми хвороб серця і легенів, не пов`язаних з інфарктом міокарда. Це плеврит, перикардит і пневмоніт. Крім того, запалення може перейти і синовіальні оболонки прилеглих суглобів. Проте рідко можна зустріти хворого, у якого одночасно спостерігаються всі три симптоми.

Найбільш часто у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, розвивається перикардит - запалення перикарда. Його симптоми полягають у болях у грудях, підвищеній температурі тіла. Лікар, провівши ряд спеціальних процедур та аналізів, може виявити у хворого збільшене ШОЕ, лейкоцитоз і при прослуховуванні почути шуми, що видаються перикардом при зіткненні з іншими тканинами грудної клітки. Що стосується болів, то вони зазвичай постійні, локалізуються десь за грудиною і можуть віддавати в область між лопатками, при цьому, якщо пацієнт робить вдих, то біль посилюється.

Синдром Дресслера, виражений перикардитом, характерний тим, що болю не тривають довше двох-трьох діб, і після закінчення цього часу вони проходять без будь-якого лікування. У цей час запалення в перикарді знижується, і починає утворюватися ексудат - рідина, яка заповнює порожнину перикарда. При цьому ексудат може бути як геморагічним - обумовленим кровотечею, так і серозним - виробленим слизовими залозами. Визначити накопичення цієї рідини в порожнині перикарда можна за кількома ознаками: пропадає раніше чутний шум тертя, тони серця стають приглушеними.

Інший симптом, яким проявляється синдром Дресслера, - це плеврит, тобто, запалення плеври. Він може бути як сухим, так і ексудативним. У першому випадку лікар може чітко визначити при прослуховуванні шуми, що виникають при терті плеври. Для ексудативного плевриту характерно накопичення великої кількості рідини в плевральної порожнини, через що пропадають шуми, притупляється звук при перкусії (простукуванні). Так як накопичився ексудат істотно знижує максимальний обсяг вдихуваного повітря, то у пацієнта виникають труднощі з диханням, з`являється задишка і болі при вдиху.

Третій симптом, який може з`явитися, коли розвивається синдром Дресслера, - це пневмоніт. Зустрічається він значно рідше, ніж прояви патології, описані вище. Найчастіше вогнища запалення знаходяться в нижніх частинах легенів. При цьому пацієнт відчуває хворобливі відчуття при диханні, в виділяється мокроті при кашлі завжди є кров. При перкусії відзначається притуплення звуку, вислуховуються хрипи. У лікуванні пневмоніту важливо те, що антибіотики не дають позитивного ефекту, який досягається тільки при застосуванні кортикостероїдів.