Гіперфункція щитовидної залози: причини, симптоми і методи лікування

На жаль, гіперфункція щитовидної залози вважається однією з найпоширеніших хвороб органів внутрішньої секреції. Цікаво й те, що у жінок така хвороба з`являється приблизно в 7-8 разів частіше, ніж у чоловіків. Гіперфункція щитовидної залози - досить небезпечна хвороба, яка вимагає ретельної діагностики та відповідного лікування.

Гіперфункція щитовидної залози: причини. Насправді причин розвитку такої хвороби досить багато. Досить часто гіперфункція щитовидної залози з`являється в результаті надлишку йоду в організмі. Таке трапляється тоді, коли людина самостійно приймає підвищені дози йоду без особливої на те необхідності, а також при постійному і непотрібному вживанні профілактичних препаратів для захисту щитовидної залози.

Крім того, причиною гіперфункції може стати важка травма або ж сильне нервове перенапруження, постійні стреси або важка трагедія в житті. Іноді таке захворювання проявляється на тлі запальних процесів в тканинах залози. У деяких випадках підвищена функція може бути результатом раніше перенесеної важкої бактеріальної інфекції. Має місце і фактор генетики.

Гіперфункція щитовидної залози: симптоми. Посилене виділення тиреотропного гормонів в кров викликає активних розпад глікогену і білкових запасів. Саме тому ознаками гіпертиреозу можна вважати сильну втрату ваги, посилене виділення поту і теплової енергії, а також постійне відчуття сильного жару і тахікардію.

Крім того, з часом хвора людина починає скаржитися на сильну слабкість в м`язах, тремтіння кінцівок, а іноді і всіх частин тіла. Підвищена концентрація гормонів впливає і на нервову систему, викликаючи сильний збудливість.

У деяких випадках щитовидна залоза сильно збільшується і зміни в її розмірах видно навіть для неозброєного ока. Ще один, досить характерний симптом - це витрішкуватість. Воно може супроводжуватися посиленим і рясним виділенням сліз, а також набряком повік і шкіри навколо ока. Варто згадати, що іноді гіперфункція щитовидної залози не супроводжується витрішкуватістю.

Гіперфункція щитовидної залози: лікування. У сучасній медицині використовують три основні методи лікування гіпертиреозу - консервативний, хірургічний, а також метод з використанням радіоактивного йоду.

Вибір способу лікування напряму залежить від стану хворого, форми захворювання, стадії її розвитку, а також деяких індивідуальних характеристик організму пацієнта, наприклад, вікових особливостей або наявності алергії.

Фармакологічне лікування передбачає прийом спеціальних препаратів, які миттєво знижують рівень вироблюваних гормонів. Як правило, навіть короткостроковий прийом таких ліків викликає помітні поліпшення в стані хворого. У подальшому людина повинна приймати мінімальні дози цих медикаментів протягом року, щоб повністю вилікуватися. Ні в якому разі не можна припиняти прийом без рекомендацій ендокринолога, так як результатом цього можуть бути рецидивні форми захворювання. Крім того, під час лікування пацієнт повинен регулярно проходити перевірки, так як прийом деяких препаратів може викликати гіпофункцію.

Хірургічне лікування передбачає часткове видалення тканин щитовидної залози. У цьому випадку в організмі хворого залишається частина залози, якої достатньо для нормального функціонування організму. Такий спосіб використовується тільки при сильно вираженому зобі, а також у тому випадку, якщо фармакологічні препарати не діють.

Лікування йодом базується на посиленому засвоєнні цього елемента щитовидною залозою. В цьому випадку радіоактивний йод, які поглинається тканинами залози, опромінює її зсередини і значно знижує рівень синтезованих нею гормонів.