Бадан - лікувальні властивості алтайського рослини

В субальпійському та лісовому поясі Алтаю, в Західних Саянах і в горах Забайкалля поширене рослина бадан. Це багаторічна трава з невисокою (до 50 сантиметрів) наземною частиною. А коренева система бадана представлена горизонтальним, відносно потужним кореневищем (до 3,5 сантиметрів в товщину і до 1 метра в довжину), яке переходить у вертикальний корінь. Листя у цієї рослини прикореневі, шкірясті, великі, широкоовальні, темно-зеленого кольору, на широких і довгих черешках. Квітки бадана - лілово-рожевого кольору, дзвонові форми. А зібрані вони в розлогі, великі, волотисте суцвіття. Ще бадан, фото якого розташоване нижче, плодоносить. Його плоди - це листівки зеленуватого або червонуватого кольору, що досягають 6-8 міліметрів у довжину. Цвіте бадан в травні-червні, а в серпні дозрівають його плоди.

І вже в давні часи люди помітили рослина бадан, лікувальні властивості якого і зараз використовує алтайська медицина. З його допомогою лікують безліч захворювань - починаючи з розлади шлунку і банального нежитю і закінчуючи важкими формами жіночих захворювань. Бадан також корисний людям, які страждають серцево-судинними захворюваннями, так як він сприятливо впливає на тиск артеріальний і ритм серцевих скорочень. А тибетська медицина використовує його як ефективний засіб при запаленні легенів, лихоманці, ревматизмі, туберкульозі, захворюваннях нирок і шлунково-кишкового тракту. Крім того, бадан допомагає загоєнню різних виразок і ран.

Монгольський чай, ломикамінь толстолистного, бадан товстолистий - такі ще назви має бадан. Лікувальні властивості цієї рослини забезпечуються вмістом у ньому цукру, дубильних речовин, глікозидів, фітонцидів, міді, заліза, марганцю і вітаміну C. І ці речовини забезпечують дезінфікуючий, протизапальну, загоює і сечогінну дію бадана. Медицина в своїх цілях використовує листя і корінь цієї рослини. Заготівля коренів відбувається на початку літа. Для цього їх викопують, миють холодною водою, потім сушать, розкладаючи на папері або тканини. Якщо корінь попався великий, то його розрізають на частини. А лікарської сировини з кілограма свіжих коренів виходить грам 250. При цьому правильно висушений корінь не гнеться і добре ламається, а в місці зламу він повинен мати рожевий або світло-жовтий колір. А зберігати таку цілющу сировину бажано не більше 4 років.

Рідше використовуються листя рослини бадан. Лікувальні властивості їх проявляються в кровоспинний, в`яжучий і протимікробну дію. І для цих цілей годяться тільки старі, перезимували під снігом листя. А збирають їх восени або навесні, миють і висушують при температурі 60 градусів, зберігають у паперовому мішку або коробці. Зберігаються вони до 4 років. З цих листя заварюють чай, який знижує тиск, тонізує, допомагає при ниркових патологіях, легеневій туберкульозі, ревматизмі, хворобах ШКТ, збільшує ритм скорочень серця, знімає стрес.

Набагато частіше використовується корінь рослини бадан, лікувальні властивості якого зберігаються у відварах, наприклад, у такому: береться столова ложка сухого кореня і заливається 200 мілілітрами гарячої води. Потім цю суміш накривають і гріють півгодини на невеликому вогні. Потім проціджують, а коріння віджимають. Потім отриманий відвар розбавляють кип`яченою водою, доводячи його обсяг до 200 мілілітрів. А приймають його дозами - столову ложку три рази на день. Цей відвар непогано допомагає при дизентерії, але в поєднанні з сульфаніламідами та антибіотиками. А якщо потрібно приготувати відвар для лікування хронічних запалень, то беруть уже подвійну дозу сушених коренів бадану. Тоді відвар виходить більш насиченим. Зовнішнє застосування такого відвару прискорює загоєння виразок, забитих місць, ран, розсмоктування синців.