Вузловий зоб: сутність патології

Під поняття вузловий зоб потрапляють всі новоутворення, вузли та нарости в області щитовидної залози. Дане захворювання повністю залежить від гормонального фону щитовидки, звідси з`ясовується і ступінь його складності. Подібні новоутворення на шиї розташовуються на її передній поверхні, безпосередньо під щитовидного хряща, і носять доброякісний характер, але все одно вимагає системного спостереження та своєчасного лікування. Візуально цю щитовидну аномалію виявити у себе на шиї може кожен потенційний хворий, оскільки при такому загостренні щитовидна залоза може збільшитися в кілька разів. Іноді подібні новоутворення самостійно розсмоктуються без участі медичної допомоги, але часто можуть бути тривожним симптомом тяжкого захворювання, і допомога фахівців просто необхідна.

Виникає цілком слушне запитання, чому ж утворюються подібні «вузли» на шиї, від чого це залежить? Звичайно, все залежить від стану щитовидної залози, оскільки патологія виникає тільки в тому випадку, коли відбувається порушення вироблення тиреоїдних гормонів і спостерігається гіпотиреоз (їх недолік) або гіпертиреоз (їх надлишок). Рідше причиною, чому виникає вузловий зоб, може бути стимулюючий вплив гіпофіза на вироблення цих гормонів в «щитовидці». Але до кінця виявити першопричину поки не вдається, проте вже виявлена якась закономірність. Так, люди, які зазнали радіоактивного випромінювання, більше схильні до прогресування хвороби. Також вагому роль відіграє генетичний чинник, здатний передавати дане захворювання від батьків до дітей.

Часто можна самостійно діагностувати вузловий зоб, симптоми якого в більшості випадків досить очевидні. Найчастіше подібні новоутворення на шиї мають різні розміри. Якщо вузол великий, то його можна прощупати на шиї, крім того, при цьому може виникати відчуття болю і відчуття «клубка в горлі», а також деякі проблеми при ковтанні та диханні. При гіпертиреозі спостерігається також нервозність, зайва пітливість і суттєва втрата у вазі. При гіпотиреозі ж виникає порушення травлення, депресії, сухість шкіри і проблеми з пам`яттю і ШКТ.

Якщо виявити патологію самостійно не виходить, то необхідно провести ряд клінічних досліджень, які включають в себе УЗД щитовидки, виявляє наявність патогенних вузлів, їх кількість і характерні особливості, і загальний аналіз крові на виявлення рівня тиреоїдних гормонів.

При підтвердженні захворювання вузловий зоб, лікування необхідно починати своєчасно. У більшості своїй маленькі новоутворення не порушують звичну роботу щитовидки, тому гостра необхідність в серйозній медикаментозної терапії відсутній, а пацієнтам з подібними аномаліями достатньо раз на рік пройти УЗД і обстеження щитовидної залози.

Якщо ж спостерігається збільшення щитовидної залози, то вузловий зоб вимагає зменшення навантаження на уражений орган, це дозволить щитовидці працювати у звичайному режимі, не підключаючи свої додаткові можливості і тим самим уникаючи можливих рецидивів. Лікування має не тільки усувати причину хвороби, але і врегулювати в організмі нормальну вироблення гормонів шляхом прийому гормональних препаратів. Злоякісні вузли - рідкість у сучасній медицині, але при їх виявленні необхідно консервативне лікування, а часом навіть з хірургічним втручанням. Але подібна операція не виключає подальшого прогресування цього захворювання, і часто доводиться робити по кілька таких хірургічних процедур, тому перш, ніж іти на настільки крайні заходи, краще спробувати виправити ситуацію за допомогою терапії (зрозуміло, не самостійно, а за допомогою кваліфікованого ендокринолога).