Вузол щитовидної залози

Сьогодні часто у людей різних вікових груп виявляються ендокринні патології. Серед них слід відзначити захворювання щитовидної залози, проявляються різними клінічними ознаками, що залежить від типу патології та рівня синтезу тіроідних гормонів.

Перед тим, як говорити про зміни в щільності тканин даної залози, слід коротко розповісти, що таке щитовидна залоза.

Це орган внутрішньої секреції, який бере участь у метаболізмі і процесах росту як окремих клітин, так і всього організму, а також зберігає йод і виробляє специфічні гормони - тироксин і трийодтиронін, впливаючи на розвиток кісткової системи, розумових здібностей та функціонування системи терморегуляції.

Де знаходиться щитовидна залоза?

Вона розміщується в передній частині шиї попереду трахеї. Вище неї знаходиться щитовидний хрящ гортані. Треба сказати, що розташування щитовидки може з віком змінюватися. Так, у дітей вона знаходиться на рівні нижнього краю гортанного щитовидного хряща, а у літніх людей вона може опускатися, спускаючись в деяких випадках в грудну порожнину.

Серед найбільш частих патологій щитовидки можна назвати гіпо- та гіпертиреоз, тиреоїдит, фолікулярну аденому, вузли в її структурі.

Причини розвитку вузлів у щитовидній залозі

Зупинимося на патологічних станах, при яких утворюється вузол щитовидної залози. Найчастіше причиною розвитку зон ущільнення стає нестача йоду в організмі. Треба також зазначити, що вузли щитовидки часто діагностуються у людей з обтяженим сімейним анамнезом. Так, якщо у родичів був раніше виявлений вузол щитовидної залози, то це збільшує ризик розвитку даної патології у інших членів сім`ї в кілька разів.

Якщо вузли мають пухлинну природу, то найчастіше в етіології їх розвитку певну роль відіграють іонізуюче випромінювання і рентгенотерапія в області шиї при лікуванні тимуса або мигдалин.

Треба пам`ятати, що вузол щитовидної залози - не окрема захворювання, а симптом, який може виникати при багатьох захворюваннях щитовидки. Якщо поразка даної залози має доброякісний характер, то найчастіше виявляють колоїдні вузли, фолікулярну аденому, кісту або різні запальні патології. При її злоякісному пошкодженні розвиваються лімфоми, плоскоклітинний, анапластіческій або папілярний рак, що також проявляється утворенням вузлових структур в тканини залози.

Клінічні прояви вузлів щитовидки

По механізму появи дані структури мають пухлинну і непухлинних природу. При пухлинних вузлах виникають мутації в клітинах залози, які набувають здатність безконтрольно ділитися, що і стає причиною утворення ущільнень. Доброякісні вузли збільшуються в розмірах без інфільтрації. Вони провокують атрофію тканин і стиснення тканин і органів, які розміщуються поруч.

Треба сказати, що дана патологія надзвичайно поширена серед населення, але проявляє себе по-різному. Якщо вузол щитовидної залози має доброякісний характер, то клінічно він може не проявлятися, виявляючись випадково при ультразвуковому обстеженні. При значних розмірах вузлів вони можуть стискати сусідні органи і провокувати порушення ковтання, дихання, зміна голосу, поява почуття «клубка в горлі», а також косметичну деформацію шиї.

При вузлах злоякісного характеру порушується секреторна функція щитовидки (у більшості випадків у формі тиреотоксикозу). Важким ускладненням такої поразки є процес метастазування в кістки, органи дихання і головний мозок, що значно погіршує прогноз захворювання.

Саме тому при виявленні будь-якого ущільнення в щитовидці потрібно пройти ретельне обстеження, яке повинно включати тонкоголкової біопсію, яка підтвердить або виключить ракову природу вузлів.