Селезінка: функції таємні і явні

Як не далеко зробила крок медична наука з часів Гіппократа, Парацельса і Галена, а все-таки є ще таємниці устрою людського організму, які сама людина так і не збагнув до кінця. Не тільки причини окремих захворювань і методи їх лікування, але навіть призначення деяких органів і раніше залишається не до кінця вивченим. Саме до таких належить селезінка - функції її визначені, але в основному вони дублюються іншими органами, і незрозуміло, в чому її винятковість. А головна загадка - чому видалення селезінки мінімально позначається на загальному стані організму і не тягне жодних серйозних функціональних змін. Невже, як і в більш відомому випадку з апендиксом, природа допустила якась надмірність?

Далеко не кожна людина знає, де знаходиться селезінка. Загалом, воно й не дивно - цей орган невеликий за розмірами, важить 150-200 грамів і ховається під ребрами, неподалік від лівої нирки і трохи вище шлунка. Своєю овальної сплюсненою формою він нагадує вухо. Веде він себе тихо і непомітно, лише зрідка може нагадати про себе, наприклад, при інтенсивних вправах (у таких випадках кажуть: «кевкає селезінка»). Функції її зовсім неочевидні, і якщо про інших внутрішніх органах нам час від часу доводиться чути навіть на профілактичному огляді у лікаря, не кажучи вже про поглиблених обстеженнях, то селезінка залишається «фігурою умовчання». У неї, до речі, досить рідкісні власні захворювання, але от вторинні ураження трапляються частіше, ніж у інших сусідів всередині людського тіла.

Анатомія селезінки хитромудро - хоча зовні вона не виглядає складним органом, але складається з декількох різних типів тканини. Вона немов би міститься в капсулі з щільної тканини, а всередині являє собою м`якоть, іменовану пульпою, яка розмежована на червону і білу. Червону пульпу заповнюють формені елементи крові, а білу становить лімфоїдна тканина. А між ними є ще так звана маргінальна зона, в якій накопичуються дефектні клітини і збираються макрофаги, відповідальні за антибактеріальний захист.

Таке ось загадкове вміст має таємнича селезінка. Функції ж її якраз і визначаються таким будовою. Вона затримує циркулюють у крові антигени, відфільтровує бактерії, віруси, мікроби і інше сміття і виробляє антитіла і лімфоцити, заступали на захист організму від різних захворювань. Вона ж визначає в кровотоці «віджилі» кров`яні клітини і «утилізує» їх. Служить селезінка і своєрідним накопичувачем крові, що вивільняється при гострій крововтраті, і заліза, що використовується для вироблення гемоглобіну.

Чому ж організм людини не страждає в тих випадках, коли за медичними показаннями у нього віддаляється селезінка? Функції її беруть на себе лімфатичні вузли і, треба визнати, чудово з ними справляються.

Так невже праві були древні лікарі, видаляють спортсменам-бігунам селезінку, щоб не «екала» і не заважала їм завойовувати лаврові вінки? Сучасні медики кажуть, що їхні попередники в цьому випадку все-таки погарячкували. Мало того, що вельми сумнівно, що відсутність селезінки може позначатися на швидкості бігу, так ще й у людини при видаленні цього органу кілька слабшає імунна система. Все-таки, чим більше органів займається фільтрацією крові та знешкодженням численних ворогів організму - тим краще. Так що в наш час до видалення вдаються лише у випадках травм, та при деяких специфічних захворюваннях крові. А що стосується безпосередньо хвороб селезінки, то її інфаркт - рідкісний і не болючий процес, від якого орган виліковується, найчастіше, самостійно. А вторинні захворювання, яким, як ми вже згадували, схильна селезінка, лікуються разом з основними хворобами.