Причини, симптоми і лікування інтерстиціального нефриту

Випадки інтерстиціального нефриту вважаються досить поширеними у сучасній медичній практиці. Подібне захворювання супроводжується запаленням проміжних тканин нирки. Але на відміну від інших нефриту, поразка інтерстиціальних тканин не пов`язане безпосередньо з активністю патогенних мікроорганізмів.

Основні причини інтерстиціального нефриту

Як уже згадувалося, подібна хвороба рідко буває пов`язана з інфекціями. В даному випадку запальний процес є аутоімунним і являє собою алергічну реакцію, викликану прийомом ряд лікарських препаратів.

Ще на початку двадцятого століття було відмічено, що запалення канальців і проміжних тканин нирки найчастіше виникає у пацієнтів, що приймають знеболюючі препарати. Зокрема, до потенційно небезпечних ліків можна віднести засоби, що містять в собі парацетамол, а також фенацетин. Приблизно до такого ж результату приводить і тривале вживання аспірину.

Крім того, прийом деяких антибіотиків може бути причиною інтерстиціального нефриту. До групи таких препаратів можна віднести медикаменти "Ампіцилін", "Пеніцилін". У деяких випадках симптоми алергічної реакції спостерігаються при використанні діуретиків і сульфаніламідів.

Симптоми інтерстиціального нефриту

На жаль, ніхто не може бути повністю застрахований від подібного захворювання, так як воно нерідко діагностується як у дітей, так і у дорослих і літніх пацієнтів. Перші ознаки, як правило, виникають через 2-3 дні після початку прийому тих чи інших препаратів.

Гострий інтерстиціальний нефрит починається зі слабкості, головних болів і неприємних тягнуть болю в області попереку. Надалі з`являється лихоманка, ломота та біль у тілі. Пацієнти скаржаться на постійну сонливість, втому. Поряд з цим з`являється нудота і втрата апетиту. У деяких випадках запалення нирок супроводжується появою шкірної висипки, а також болями в суглобах.

Через запального процесу і поразки ниркових канальців видільна система вже не може виконувати свої основні функції. Тому для хвороби характерні болі під час сечовипускання, а також гематурія. В особливо важких випадках добова кількість сечі, що виділяється значно зменшується аж до анурії.

Хронічний інтерстиціальний нефрит, як правило, виникає на тлі постійного, щоденного прийому невеликих доз анальгетиків. Дана форма хвороби може мати змащену клінічну картину, що робить процес діагностики більш важким.

Лікування інтерстиціального нефриту

Насправді терапія в даному випадку безпосередньо залежить від причини хвороби. Безумовно, в першу чергу потрібно визначити ліки-алергени і припинити їх прийом. І якщо скасувати антибіотики досить легко, то відмовитися від знеболюючих препаратів може бути набагато важче, особливо якщо у пацієнта виникла залежність від медикаментів. У даному випадку необхідна консультація психіатра.

На час лікування пацієнтові призначають дієту, засновану на їжі, багатій вітамінами і мінералами. Це допоможе відновити пошкоджені тканини і нормалізувати баланс електролітів. У деяких випадках показаний прийом гормональних протизапальних препаратів.

Варто відзначити, що подібний запальний процес, особливо при відсутності своєчасного лікування, може призвести до розвитку ниркової недостатності. У таких випадках показаний гемодіаліз, а іноді й пересадка нирки.