Обстеження кишечника.

Обстеження кишечника - важлива частина обстеження гастроентерологічних проблем. Коли людину починають турбувати болі або інші неприємні відчуття в кишечнику, то необхідно провести повне його обстеження для того, щоб поставити правильний діагноз. Однак не всі знають, що гастроентерологічне обстеження - це не тільки перевірка роботи шлунку і кишечника. Це ще й діагностичний пошук можливої проблеми в печінці або жовчному міхурі, підшлунковій залозі.

Обстеження кишечника завжди починається з розпиту пацієнта. Деталізація скарг дуже важлива в даній ситуації, адже саме це може призвести до постановки діагнозу, або хоча б запідозрити його симптоми.

Далі лікар приступає до загального огляду пацієнта. Це також має велике в діагностиці значення, адже найчастіше можна побачити специфічні симптоми захворювання: локальне здуття живота, судинні зірочки або ознака антиперистальтичних рухів. Однак не варто цілком і повністю покладатися лише на дані огляду, адже найчастіше вони є суб`єктивними і неспецифічними, тобто характерними для багатьох захворювань.

Після огляду проводиться аускультація і пальпація черевної порожнини. При вислуховуванні отримати будь-які цінні дані практично неможливо - тільки лише ще раз переконатися, що проблема є. Чого не скажеш про пальпації - це досить інформативний метод діагностики, зрозуміло, за умови правильного його проведення. Пальпаторно обстеження кишечника проводиться проти годинникової стрілки, починаючи з лівої клубової області. Далі рука лікаря піднімається вгору від сигмовидної кишки по низхідній до селезінкової кута. Після цього необхідно пропальпувати поперечно-ободову кишку, правий печінковий кут, спадний відділ. Потім обстеження піддається сліпа кишка і апендикс. Саме в такому порядку пальпується кишечник. При правильно виконаній пальпації можна без зусиль запідозрити якісь зміни в структурі і по розташуванню органа.

Обстеження кишечника, а якщо точніше - прямої кишки, необхідно проводити в положенні пацієнта стоячи на колінах і спираючись на лікті. Так пряма кишка буде максимально доступна пальпації. Під час даного обстеження можна діагностувати гемороїдальну збільшення лімфатичних вузлів, пухлинні утворення, виразки, свищі і абсцеси. На додаток до цього методу необхідно провести аноскопію - візуальне дослідження слизової прямої кишки на рівні 10-15 см.

Обстеження кишечника на цьому не закінчується, потрібно провести також ряд інструментальних методів діагностики. Почати можна з ректоскопии - введення датчика через пряму кишку на глибину не більше 30 см. Якщо ж на цьому рівні ніяких змін не виявлено, то необхідно провести колоноскопію з біопсією. Цей метод діагностики дозволяє обстежити товстий кишечник на всьому його протязі, при відсутності звужень, перегинів і спайок.

Ультрасонографія - ультразвукова діагностика кишечника за допомогою, якої можна діагностувати потовщення стінки кишки, абсцес, випіт, інвагінацію і багато інших захворювань.

Не слід нехтувати і капрограммой - лабораторною діагностикою екскрементів. Часто цей аналіз може підтверджувати патологічний процес або наводити лікаря на думку про нього.

Обстеження тонкого кишечника в повному обсязі можна провести лише одним методом - рентгенографія з контрастуванням. Пацієнту за кілька годин до процедури дають випити барієву контрастну суспензія, після чого роблять рентгенографические знімки. Це дослідження дозволяє визначити патологію на будь-якому рівні тонкого кишечника.

Також можна використовувати ендоскоп і ентероскопія, але вони не дають 100% інформативності.