Викривлення перегородки носа

Носовою перегородкою називають розділяє носову порожнину пластинку. При цьому утворюються дві половини, приблизно однакового розміру. Носова перегородка утворюється хрящем в передній частині, а задню її частину формує тонка кістка. Платівку з обох боків покриває слизова оболонка.

Викривлення перегородки носа є причиною різних за ступенем порушень носового дихання. У ряді випадків спостерігається його повне припинення. У свою чергу, такі порушення підвищують схильність до алергічних і запальних захворювань дихальних органів, призводять до виникнення головних болів і невротичних станів. Крім того, наголошується дуже негативний вплив на сечостатеву і серцево-судинну систему.

Викривлення перегородки носа найчастіше супроводжується розладом носового дихання з обох або з одного боку. Таке порушення пов`язане не тільки з безпосереднім звуженням порожнин в результаті деформації, але і з неправильним струмом повітря, завихреннями і наявністю ділянок зниженого тиску. При цьому патологічні імпульси, спрямовані в бік ЦНС від рецепторів слизової, викликають у відповідь реакцію, що призводить до порушення правильного кровотоку в слизовій, звуження просвіту і набухання раковин носа.

Внаслідок утрудненого доступу струменя повітря до відділу нюху порушується нюхова функція. При цьому в деяких випадках відбувається порушення не лише респіраторного, а й есенціального нюху, що має незворотній характер.

Порушення супроводжуються утрудненим диханням, хропінням, сухістю в порожнині, алергічними захворюваннями, а також змінами форми носа.

Викривлення перегородки носа. Лікування.

Слід зазначити, що консервативні способи терапії (використання судинозвужувальних крапель, таблеток, дихальні вправи) мають не завжди виражений і досить тимчасовий ефект. Це, головним чином, пов`язано з тим, що викривлення перегородки носа супроводжується порушенням нормальної анатомії в порожнині носа.

Клінічні прояви захворювання передбачають хірургічне втручання.

Для пацієнтів, яким діагностовано викривлення перегородки носа, операція призначається методом ендоскопічної септопластики. Хірургічна корекція не передбачає розрізи на обличчі. У результаті проведення пластичної операції зовнішня форма залишається незмінною. Середня тривалість втручання від тридцяти хвилин до однієї години. При цьому використовується місцева або загальна анестезія. У завершенні операції в носову порожнину встановлюються спеціальні Сплінт (силіконові пластинки) і марлеві тампони, які витягуються на наступну добу. Протягом п`яти-семи днів після проведення корекції призначаються спеціальні перев`язки, що сприяють прискоренню загоєння і профілактиці спаєчних утворень.

Оперативне втручання може припускати подслизистую або ізольовану резекцію (відсікання одного або декількох частин ураженої області). Застосування ізольованою резекції доцільно в особливих випадках. Типовий метод відсікання значно легше з технічного боку. Крім того, як правило, спостерігаються деформації комбінованого характеру, при яких типовий спосіб проведення резекції більш кращий.

Слід зазначити, що оперативне втручання призначається тільки у випадках виявлення певних симптомів. Випадково виявлені деформації, навіть особливо виражені, як правило, показаннями до операції не є. Діагностоване викривлення перегородки носа з проявом характерних синдромів в порівняно молодому віці, слід враховувати, що вони можуть стати причиною функціональних розладів надалі.