Інфекція сечовивідних шляхів. Симптоми, причини, лікування

Що таке інфекція сечовивідних шляхів?

Симптоми хвороби викликають шкідливі бактерії, які потрапляють в сечовивідні шляхи, уретру, сечовий міхур або простату. Як наслідок можуть розвинутися простатит, уретрит, цистит, пієлонефрит. Найчастіше захворювання зустрічається у людей похилого віку. У дитячому віці дівчинки схильні до інфекції більше, ніж хлопчики-ровесники. Серед дівчаток піковим періодом є 2- 3 роки, у хлопчиків - з народження і до півроку.

Причини захворювання

Джерелом інфікування служать кишкові бактерії, що потрапили з яких-небудь причин в сечостатеву систему людини. Шлунково-кишкові бактерії потрапляють на уретру, а через неї на інші внутрішні органи, починають розмножуватися і добираються до сечового міхура. Якщо відбудеться запалення сечового міхура, то можна говорити про циститі.

Жінки більш схильні до захворювання, так як між уретрою і заднім проходом занадто маленька відстань, що значно полегшує проникнення бактерій, ніж у чоловіків. Саме тому інфекція сечовивідних шляхів у дітей найбільш поширена, тому що при неправильному підмиванні дівчинки є досить високий ризик потрапляння бактерій на уретру.

Інфекція сечовивідних шляхів. Симптоми:

- дуже часті позиви до сечовипускання, навіть якщо кількість сечі складає всього пару капель-

- пекучий біль при сечовипусканні в області сечового міхура-

- виникнення хворобливих симптомів при статевому контакті, які також можуть бути викликані таким захворюванням, як інфекція сечовивідних шляхів-

- симптоми, що говорять про інфікування включають каламутну сечу з різким запахом, іноді з присутністю крові-

- хворобливі відчуття навколо тазової області-

- болю в жівоте-

- загальне нездужання і слабость-

- при інфікуванні верхніх сечовивідних шляхів може спостерігатися лихоманка, пронос, блювота і нудота.

Діагностування захворювання «Інфекція сечовивідних шляхів»

Симптоми, характерні для інфекції, можуть свідчити і про захворювання іншого роду, тому варто звернутися спочатку до терапевта, який направить вже до вузькоспеціалізованого фахівця. Зазвичай це уролог або нефролог. Для найбільш точного діагностування хворому призначається здача аналізів сечі. При інфікуванні кількість бактерій сильно перевищує норму, іноді спостерігається і підвищення числа лейкоцитів, що може говорити про початківця запальному процесі.

Але на деяких стадіях хвороби аналіз сечі на бактерії не показує ніяких результатів, що підтверджують інфекцію, тому паралельно загальному аналізу призначається бактеріологічний посів сечі.

Лікування інфекції сечовивідних шляхів

За результатами аналізів і після опитування пацієнта лікар призначає відповідне для даної стадії лікування. Зазвичай перебування в стаціонарі не потрібно - і лікування проводиться амбулаторно. Але якщо має місце бути інфекція верхніх сечостатевих шляхів, що протікає у важкій формі або на фоні зниженого імунітету, то пацієнт направляється на госпіталізацію.

Головне завдання лікування - домогтися повного спорожнення сечового міхура і нормалізувати відтік сечі. Для цього призначаються препарати антибіотиків. Курс при більш легкому перебігу хвороби триває до семи днів. Паралельно при хворобливих відчуттях виписуються болезаспокійливі засоби, наприклад, ібупрофен.

Якщо мова йде про верхніх сечостатевих шляхах, то курс лікування в залежності від складності перебігу захворювання триває до двох тижнів.

Особлива увага приділяється лікуванню вагітним жінкам, так як при невилікуваний сечостатевої інфекції може відбутися внутрішньоутробне зараження дитини, що може призвести до негативних наслідків.