Хронічний ендоцервіцит

Хронічний ендоцервіцит - це постійно прогресуюча хвороба, яка супроводжується запаленням слизової оболонки маткової шийки. При відсутності лікування таке захворювання призводить до гіпертрофії клітин каналу, а в деяких випадках, і до розвитку метаплазії.

Хронічний ендоцервіцит: причини розвитку хвороби

Запальні процеси слизової оболонки починаються при проникненні в жіночий організм інфекції. Це можуть бути стрептококи, гонококи, стафілококи, трихомонади. Рідше збудником виступає вірусна інфекція або грибки.

Справа в тому, що при нормальному стані здоров`я в порожнині маткової шийки міститься слизова пробка, яка захищає організм від проникнення хвороботворних організмів. Інфікування виникає в тому випадку, якщо цілісність і функціональність цього захисного бар`єру порушені з яких-небудь причин. Найбільш часто таке відбувається під час гінекологічних маніпуляцій, наприклад, встановлення спіралі, аборту, травми під час пологів, мікроскопічного розриву шийки матки і т.д. У деяких випадках хронічний ендоцервіцит є результатом неправильного прийому гормональних протизаплідних засобів, а також виникає при наявності іншого хронічного захворювання, наприклад, ендометриту, ерозії, кольпіту.

Ознаки ендоцервіциту

Варто відзначити, що хронічний ендоцервіцит належить до тих захворювань, які дуже швидко переходять з гострої форми в хронічну. Симптоми виражені не надто яскраво. Хворі жінки скаржаться на нехарактерні вагінальні виділення. При цьому вони можуть бути рясними або ж виділятися в дуже малих кількостях. Відрізняються такі виділення своєю консистенцією - вони можуть бути рідкими, гнійними або слизовими.

Ще одна ознака хвороби - це болі, які виникають внизу живота і різняться своєю інтенсивністю. У більшості випадків вони тупі і тягнуть - чимось нагадують больовий синдром під час менструацій.

При гінекологічному огляді лікар може помітити, що на тканинах маткової шийки утворився червонуватий віночок, який свідчить про наявність запальних процесів.

Хронічний ендоцервіцит: методи діагностики та лікування

Про наявність запалення можна судити після гінекологічного огляду, а також за результатами кольпоскопії. Крім того, необхідно не тільки правильно поставити діагноз, а й виявити збудника - це дасть можливість прискорити лікувальний процес. З цією метою використовують аналізи вагінальних мазків, де можна виявити клітини збудника, а також бактеріологічний посів, який визначить чутливість інфекції до антибіотиків.

Препарати для лікування підбирають, в залежності від природи збудника. Наприклад, для лікування бактеріального ендоцервіциту необхідний прийом антибіотиків, в той час як грибкова інфекція лікується за допомогою протигрибкових засобів. Препарати можуть бути представлені як таблетками, так і вагінальними свічками, мазями і т.д.

Поряд з лікуванням необхідно убезпечити жінку і від розвитку вагінального дисбактеріозу, так як антибіотики знищують не тільки хвороботворні мікроби, а й корисну мікрофлору. При необхідності хворий пацієнтці можуть призначити і прийом вітамінів, щоб поліпшити імунний захист організму.

Ендоцервіцит: лікування народними засобами

Народним знахарів відомі також і інші методи лікування хронічного запалення шийки матки. Наприклад, дуже ефективним засобом вважається масло обліпихи. Таке ліки потрібно використовувати у вигляді тампонів. Лікування триває не більше двох тижнів. Масло обліпихи не є токсичним, але досить швидко загоює уражені ділянки тканин. Саме тому його досить часто використовують поряд з консервативним лікуванням. До того ж їм можна лікувати навіть вагітних жінок. Але, в будь-якому випадку, не варто використовувати цей метод самостійно - краще порадьтеся спочатку з гінекологом.