Диспепсичні явища: причини і прояв
Диспепсичні явища - це розлади органів травлення, які розвиваються через відсутньої кількості певних ферментів, які беруть участь у перетравлюванні їжі. Порушена моторика травного тракту здатна привести до уповільнення процесу перетравлювання їжі, що потрапила в шлунок, і її засвоєння. З цієї причини і починають розвиватися диспепсичні явища.
Одночасно при появі цих розладів на слизову кишечника надають подразнюючу вплив формуються у величезній кількості продукти розпаду поживних речовин, якими є сірководень і органічні кислоти. Це стає передумовою розвитку надмірно активної перистальтики. Також порушення роботи травної системи негативно позначаються на стані мікрофлори і призводять до виникнення дисбактеріозу.
Прояв
Диспепсичні явища, які супроводжуються процесами бродіння, виражаються в мурчанні в кишечнику і сильному метеоризмі. При цьому стілець характеризується рідиною і блідістю, кислим запахом, домішкою піни. У ході копрологіі встановлюється присутність величезної кількості рослинної клітковини, кислотних органічних сполук, домішок крохмалю. Як гнилі, так і бродильні диспепсичні явища виражаються в діареї. Унаслідок загального отруєння продуктами розпаду найчастіше спостерігається скорочення працездатності, млявість і загальна слабкість, розлад апетиту. Аналіз виявляє вміст у калових масах азоту.
Диспепсичний синдром: постановка діагнозу
Грунтується діагностика на даних аналізу, результати копрологіі, клінічних симптомах захворювання, бесідах з пацієнтом. Варто враховувати те, що в деяких випадках не спостерігаються симптоми запального процесу слизової оболонки кишечнику. При виникненні диспепсичних явищ диференціальна діагностика важлива для відділення цієї групи порушень від інших захворювань травної системи - ентероколіту, ентериту, панкреатиту, гастриту та інших. Установка за даними анамнезу факторів нераціонального і неправильного харчування пацієнта за відсутності патологічних порушень в секреторної функції обґрунтовує те, що диспепсичні явища мають багатосторонній характер.
Швидке купірування проявів за умови нормалізації раціону і режиму є підтвердженням правильно поставленого діагнозу. Потрібно диференціальна діагностика також для розмежування різних диспепсичних явищ із заразними і паразитичними колітом, наприклад, з бацилярних дизентерію. Для її проведення потрібно володіти анамнестичними даними, інформацією про патологічних процесах, супутніх захворюванню (спазми м`язів живота, гарячковий стан), про загальний стан пацієнта. Крім цього, повинні бути розглянуті дані аналізів на присутність запальних процесів в кишковому тракті, здійснюються дослідження на сальмонельоз, перевіряється наявність інших хвороботворних бактерій в травній системі.