Хвороба Рейно: чи варто бити тривогу?

Хвороба Рейно стала поширеним діагнозом в сучасній медицині, причому хворіють нею переважно молоді жінки. Це захворювання належить до вегетативної нервової системи, яке супроводжується спазмами судин, внаслідок чого спостерігається порушення їх іннервації.

При прогресуванні даної патології діагностовано несподіване посилення тонусу певних груп артерій. Чому так відбувається? Всі прямо пов`язане з аномальним функціонуванням нервової регуляції, чому передує порушення кровообігу судин кінцівок, яке поширюється на дрібні артерії кистей і стоп. В організмі людини спостерігається помилковий спазм судин, в результаті чого вони вимушено звужуються, обмежуючи доступ крові до живиться тканинам.

Небезпечно і те, що хвороба Рейно здатна прогресувати. Все починається цілком необразливо, і потенційний хворий відчуває короткочасні напади анемії пальців, які найчастіше спостерігаються при впливі холоду або при зіткненні з холодною водою, наприклад, при пранні або вологого прибирання. Такі ж симптоми можуть загострюватися при сильному емоційному хвилюванні. Спочатку пальці різко біліють, німіють, і спостерігається різкий біль. На ранній стадії захворювання все проходить після нетривалого масажу кистей або стоп, щоб зігріти їх, але вже при прогресуванні даної патології такий фізіотерапії недостатньо. Поступово починає розвиватися хвороба Рейно, симптоми якої стають вже більш тривожними і навіть небезпечними. Напади починають повторюватися набагато частіше, причому без видимих на це причин, збільшується і їх тривалість, досягаючи часом і двох годин. Слід також зазначити, що подібні аномалії супроводжуються вже не блідістю шкіри, а її синюшностью і набряком. Але й цим справа не закінчується, подібні зміни супроводжуються утворенням виразок на видимих осередках запалення, на зміну яким пізніше приходять глибокі вогнища змертвіння тканин. Уражаються найчастіше пальці стоп і кистей, рідше - такі випирають ділянки тіла, як ніс, підборіддя і вуха. В останніх прикладах спостерігається аналогічна клінічна картина за симптомами, але при цьому ще схожа за зовнішнім виглядом зі звичайним обмороженням.

Дослідити дану патологію дуже важко. Зрозуміло одне: її розвиток пов`язаний з порушенням припливу крові до вищеописаних органам, що отримало в медицині визначення ішемії. Було проведено величезну кількість докладних досліджень артерій хворих, але, на жаль, патогенний «бар`єр» для нормального внутрішнього кровотоку так і не був виявлений.

Визначити походження такої аномалії, як хвороба Рейно, поки не вдалося, але виявлена певна закономірність, яка дозволяє передбачати хід захворювання. Так, ранні напади можуть бути наслідком перенесених інфекцій, переохолодження або перевтоми, а подальшому розвитку може сприяти травма мозку або емоційний зрив. Крім того, грає свою роль і спадковий фактор, засвідчуючи про успадкованої реакції судин на зовнішні подразники.

Не варто запускати хворобу Рейно, лікування якої залежить від діагностованою клінічної картини. Так, консервативне лікування увазі вживання судинорозширювальних лікарських препаратів, які іноді пацієнти приймають роками, відчуваючи надалі істотні ускладнення зі здоров`ям на тлі такого медикаментозного лікування. Існує ще й хірургічний спосіб лікування під назвою сімпатектомія. Його суть полягає в деякому «знешкодженні» патогенних судин, по яких протікає помилковий спазмовий імпульс, здатний згубно звужувати здорові судини. Також дана патологія лікується стовбуровими клітинами, які можуть остаточно зупинити розвиток хвороби, але подібне лікування вельми дороге.

Так чи інакше, хвороба Рейно слід своєчасно лікувати щоб уникнути фатальних наслідків для організму.