Аутизм у дорослих. Проблеми допомоги та адаптації

Вважається, що це захворювання в останні десятиліття набуває характеру епідемії. Проте за даними досліджень інституту Лестера, проведеним у Великобританії, виявилося, що аутизм у дорослих дорівнює за поширеністю числа його випадків, виявлених у дітей. Обстеження, що проводилися з 2007 року, вперше дали можливість зробити такий висновок.

Характерні поведінкові та інші порушення у дорослих, яким ніколи раніше не ставилося синдром аутизму, виявлялися в 1% випадків. Приблизно цього ж дорівнює і дитяча захворюваність. Отже, хворих, що страждають цим захворюванням, за останні 30 років не стало більше. Зате у багато разів підвищилася Виявлення аутизму в дитячому віці. Треба думати, що рання постановка діагнозу дасть можливість під час починати лікування і полегшити соціальну адаптацію хворих надалі.

Як відомо, аутизм характеризується затримкою розвитку мовлення, навичок спілкування і поведінки. Якщо кваліфіковане лікування не проводиться або проводиться із запізненням, ці навички можуть не з`явитися зовсім. У частини хворих навіть вчасно розпочаті коригувальні програми тільки в якійсь мірі дають поліпшення. Але якщо на Заході діагноз аутизм у дорослих людей не знімається, у нас його в міру дорослішання дитини найчастіше заміняють яким-небудь іншим. Хоча формально часові межі відсутні, але практично виходить, що лікарі переглядають діагноз.

Хворі, виходячи з дитячого віку, часто залишаються соціально погано адаптованими і потребують допомоги. У Скандинавії, у Франції та в Америці вважають, що діагноз аутизм у дорослих має право на існування в будь-якому віці. Там розробляються програми допомоги дорослим хворим. Для них створюють спеціальні робочі місця, де вони освоюють якісь нескладні професії. У Данії особи з аутизмом отримують підтримку при працевлаштуванні. У Великобританії людям з розладами аутистичного спектру надає підтримку Національне товариство аутизму.

Захворювання аутизм, яке існувало в дитячому віці, у більшої частини дорослих з часом повністю не зникає. Тільки досить невеликий контингент хворих може в якійсь мірі адаптуватися до життя в суспільстві і майже не потребує турботи батьків чи близьких. Однак окремі прояви аутизму можуть зберігатися і у цих хворих.

Вони можуть відрізнятися своєю поведінкою від звичайних людей і часом здаються оточуючим дивними і дивакуватими. Нерідко через це вони відчувають труднощі в спілкуванні і на роботі. Для допомоги їм у США існують служби Національного товариства аутизму, де ці люди отримують допомогу і підтримку. Там же вони можуть брати участь у різних заходах по організації дозвілля. Одночасно людям з аутизмом надають допомогу численні благодійні організації.

Державної програми підтримки хворих на аутизм в Росії поки немає, а центрів, де люди з порушенням розвитку можуть отримати доступне ремесло, недостатньо.

На регіональному рівні така проблема, як аутизм у дорослих, може вирішуватися за рахунок коштів місцевого бюджету. Громадськими організаціями, в які входять батьки дітей, хворих на аутизм, організована коаліція, мета якої - створення Російської аутистической асоціації. У Самарі, де в 2011 г відбулася Міжнародна конференція з аутизму, вперше в Росії на регіональному рівні був прийнятий закон про надання підтримки особам з цим захворюванням.

Для вирішення проблеми аутизму в нашій країні необхідна зацікавленість держави і всього суспільства. Залишається сподіватися, що ця проблема з часом буде вирішена, і адаптація осіб, які страждають розладами аутистичного спектру, проводитиметься на належному рівні.