ВСД за гіпертонічним типом. Причини виникнення та нові підходи в лікуванні.

Судячи з кількості діагнозів, вегето-судинної дистонією (ВСД) хворіє майже 80% населення. Хоча ВСД і хворобою в повному розумінні слова назвати не можна. Це комплекс різних симптомів, пов`язаних, в кінцевому рахунку, з порушеннями роботи центральної нервової системи.

Це може виглядати як психологічне або неврологічне відхилення, хвороба серця або судин, труднощі роботи дихального апарату. Але, якщо дивитися в корінь, ВСД можна назвати порушенням тонусу судин через розлади вегетативної системи, яка і регулює цей тонус.

Причин виникнення ВСД та факторів ризику багато. Це може бути тривало пережитий стрес, який позначиться через якийсь час під впливом випадкового поштовху: сварки, неприємного видовища, випитого алкоголю. Людині раптом стає погано, він може задихатися, втрачати свідомість, і здається, що це кінець. Але все минає, здаються аналізи, проводиться обстеження, і лікар на прийомі говорить, що немає нічого страшного. З цим можна погодитися частково.

Так, ВСД - не смертельно діагноз. Всі лікарі відмахуються, мовляв, зараз майже всім можна ставити такий діагноз, всі аналізи хороші і всі органи в порядку. Але людині щось погано. І щось із цим треба робити.

Лікарі зазвичай пропонують лікування в залежності від типу ВСД: кардіального, гіпотензивної і гипертензивного. Кардіальний тип ВСД супроводжується перебоями в роботі серця. При сильній стомлюваності і частих непритомності проводять лікування ВСД по гіпотонічному типу.

Частіше за інших зустрічається ВСД за гіпертонічним типом. Воно характерно підвищується періодично тиском, але без видимих наслідків, як при гипертензивной хвороби. Крім загальних рекомендацій вести здоровий спосіб життя (більше рухатися, досить спати, правильно харчуватися, уникати шкідливих звичок), призначаються медикаменти, зазвичай впливають на роботу нервової системи.

Цікаво, що міжнародні класифікатори хвороб МКБ-10 і DSM-IV не визнають ВСД, а ставлять діагноз, який називається панічним розладом. Але це не міняє суті. Панічний розлад, яке, як діагноз, ставлять і наші медики, просто є більш важким проявом тієї ж ВСД. До речі, втричі більше жінок мають цю проблему, ніж чоловіків.

Загалом, лікування всіх типів ВСД - подібне. Якщо вам поставили діагноз ВСД за гіпертонічним типом, лікування буде комплексне. В першу чергу, це судинні та психотропні препарати. Багато хто, начитавшись про свою хворобу, самі призначають собі лікування. Це дуже небезпечний підхід. Транквілізатори і, особливо, антидепресанти можуть в перші дні прийому дати вкрай негативну реакцію організму. А приймати психотропні препарати треба, якщо ВСД вже перейшла в панічний розлад (як правило, тільки на цій стадії люди звертаються до лікарів).

Дуже позитивно на хід лікування ВСД за гіпертонічним типом впливають сеанси психотерапії на тлі вітамінних комплексів з мікроелементами, які стабілізують підвищену нервову збудливість. Тривалість таких сеансів, як і медикаментозного лікування досить велика. Для досягнення хорошого результату (а іноді і повного зцілення) може знадобитися півроку і більше. Часто доводиться підтримувати досягнуту стабільність короткочасними курсами терапії.

Багато лікарів при лікуванні ВСД за гіпертонічним типом звертають особливу увагу на стан шийного відділу хребта. Є навіть думка, що остеохондроз цього відділу може бути основною причиною виникнення ВСД. Більше людей (починаючи з дитячого віку) стало сидіти за комп`ютерами, заробляючи собі остеохондроз воротнічкової зони, утруднюючи постачання мозку киснем. Більше людей стало боліти ВСД. У всякому разі, ніякої лікар не буде проти того, щоб пацієнт з діагнозом ВСД за гіпертонічним типом частіше крутив шиєю на додаток до основного лікування. Так чому б не спробувати?