Реактивний артрит у дітей. Генетична схильність. Реактивний панкреатит, лікування

Артритом називають запальний процес у суглобі, що відбувається, головним чином, в його синовіальній оболонці (плівці, що вистилає його суглобову порожнину зсередини).

За статистикою, дане захворювання виявляється у 80-90 дітей на кожні 100 тисяч. У багатьох випадках діагностування захворювання утруднене, через здатність патології приймати різні форми.

Реактивний артрит у дітей розвивається як ускладнення перенесених раніше сечостатевих або кишкових інфекцій.

Необхідно відзначити, що для даного захворювання характерна якась «стерильність». Іншими словами, незважаючи на те, що нещодавно у дитини була інфекція, в порожнині суглоба шкідливих мікроорганізмів немає. Однак цей момент не рахується позитивним. Справа в тому, що стінка клітини патогенного (хвороботворного) мікроорганізму активізує лімфоцити, які виділяють антитіла у великій кількості. За допомогою цих антитіл формуються імунні комплекси, які й провокують запалення. Однак реактивний артрит у дітей розвивається тільки у разі поєднання двох факторів: проникнення інфекції (дизентерія, сальмонельоз, псевдотуберкульоз, хламідіоз та інші) і наявності генетичної схильності до суглобових патологій. У такому випадку після закінчення приблизно однієї-чотирьох тижнів після усунення інфекції (одужання дитини) починають раптово боліти суглоби.

Реактивний артрит у дітей супроводжується набряком, почервонінням, відбувається порушення рухових функцій (наприклад, пальці перестають слухатися). Дана патологія відрізняється несиметричністю. Наприклад, реактивний артрит у дітей може вражати ліве коліно і правий гомілковостопний суглоб .. Серед інших особливостей захворювання виділяють також і обмежена кількість вогнищ - до чотирьох, максимум. До класичного прояву реактивного артриту належить синдром Рейтера, що проявляється запаленням в суглобах (артрит), уретрі, а також слизової очей (кон`юнктивіт).

При дотику до вогнищ суглобового запалення в них відчувається підвищена, щодо інших ділянок тіла, температура. Має місце почервоніння шкіри, в деяких випадках вона покривається шелушащимися, сухими бляшками, які через якийсь час самоусуваються.

Для точного діагностування захворювання лікар призначає аналізи, спрямовані на виявлення можливої інфекції в організмі.

Лікування реактивного артриту, в першу чергу, передбачає повний спокій. При цьому батькам необхідно створити такі умови, за яких буде виключено будь-яку напругу в суглобах у дитини.

Лікар може призначити протизапальні препарати нестероидной групи. До них відносять Диклофенак, Ібупрофен, Німесулід та інші. Дані лікарські засоби здатні відновити рухливість суглобів, зменшивши біль і запалення.

Крім того, лікування при реактивному артриті призначається антибіотиками. Однак їх призначення доцільно тільки в певних випадках (при хронічній або рецидивуючій формі виявленою хламідійною або кишкової інфекції та інших).

Можуть бути призначені також і гормональні препарати. Дані засоби застосовуються у важких випадках при відсутності ефекту від використання нестероїдних засобів.

Велике значення при проведенні лікування артриту реактивної форми має фізіотерапія.

Генетична схильність є одним з провокуючих чинників при багатьох захворюваннях. До них належить і реактивний панкреатит. Слід зазначити, що патологія виникає також і на тлі захворювань ШКТ, загострень печінкових хвороб. У деякому роді, реактивний панкреатит, лікування якого включає дотримання дієти, є реакцією організму на збої в роботі інших органів.