Вантажний моторолер зручний для фермерів

Вантажний моторолер з`явився ще в п`ятдесятих роках минулого століття в Італії. Його родоначальником вважають Piaggio Ape-модель.

Через двадцять років в Індії набули широкого поширення вантажні моторолери з кабіною. Їх за італійською ліцензії почала випускати місцева компанія Bajaj. Через буквально десять років практично у всіх країнах східно-азіатського регіону можна було зустріти вантажний моторолер, який використовувався як развозной пікап. У ті роки він був максимально уніфікований з таким традиційним засобом пересування, як рикша, розташувавшись в ніші між звичайними чотириколісними таксі та велосипедами. У таких багатомільйонних містах регіону, як Калькутта, Делі, Мубай, Бангкок і т.д., вантажний моторолер був відмінним рішенням для пересування. Його популярності сприяли також мала ціна і низькі податки, які поєднуються з відносною економічністю і маневреністю.

Опис

Вантажний моторолер традиційно оснащений бортовим кузовом, на якому передбачена можливість установки тенту. У вісімдесятих роках минулого століття в СРСР найбільш популярна була така модель, як «Мураха».
Однак з масовою автомобілізацією в РФ в дев`яності роки вона швидко зникла не тільки з міст, але й із сільських місцевостей. Сучасні моделі мають вантажопідйомність не більше трьохсот кілограм, хоча у деяких вона досягає і до семисот. Витрата палива коливається від трьох до семи з половиною літрів на кожні сто кілометрів, в залежності від типу двигуна. Вантажний моторолер має три колеса, причому на задні з них привід здійснюється так само, як і у автомашин - через диференціал. Деякі сучасні моделі оснащені закритою глухий кабіною, розрахованої на водія і двох пасажирів на задньому сидінні. Однак це ще не привід зарахувати транспортний засіб до малолітражних автомобілів, оскільки вантажний моторолер має раму і загальне розташування для механізмів в їх типовою компонуванні. Двигун у нього буває дво- або чотиритактним інжекторним або карбюраторним, однак сфера застосування останнього в даний час вельми звужена. Пояснюється це жорсткістю вимог до екології в країнах, що входять до Євросоюзу. Вантажні моторолери повинні ставитися на облік і щорічно проходити техогляд. Для їх водіння потрібна наявність водійського посвідчення з категорією А.

Вітчизняні моделі

Ще за радянських часів в країні був освоєний і налагоджений конвеєрний випуск найперших вантажних моторолерів. «Тула» і «Вятка» були створені на базі передових на той час досягнень техніки. Вони мали підресорені незалежні підвіски коліс. Їх компоновка була покликана створювати деякий комфорт і для водія, і для пасажира. Крім того, вантажний моторолер марки «Тула» був забезпечений електростартером. Обидві моделі мали двотактні двигуни з примусовим охолодженням.

Моделі з Китаю

Триколісна техніка, в тому числі і вантажний моторолер, в Китаї користується великим попитом. У Піднебесній їх виробництво постійно розширюється, впроваджуються нові лінії, модернізуються конструкції. І на російському ринку китайський вантажний моторолер, ціна на який коливається в межах шістдесяти-сімдесяти тисяч рублів, досить затребуваний. Особливо це стосується таких моделей, як «Кінфан», «Омакс» і т.д. Фермери їх використовують для перевезення фруктів і овочів, а також для дрібної худоби. Крім того, вантажний моторолер затребуваний в будівельній галузі.