Промисловість Китаю. Промисловість і сільське господарство Китаю

Стрімкий розвиток промисловості Китаю почалося в 1978 році. Саме тоді уряд стало активно впроваджувати ліберальні економічні реформи. Перш за все, вони стосувалися переорієнтування основних галузей на експорт, залучення закордонних інвестицій, а також створення економічних зон із сприятливим податковим та адміністративним кліматом. Як результат, у наш час ця країна є одним зі світових лідерів з виробництва практично всіх груп товарів.

Коротка історія розвитку промисловості в Китаї

Як би дивно це не звучало, але аж до середини двадцятого століття Китай являв собою держава напівфеодального ладу з нерозвиненою економікою та виробництвом. У плані індустріалізації він відставав від розвинених світових країн більш ніж на сто років, і виступав лише в ролі сировинного й аграрного придатка. Ситуація почала змінюватися після 1949 року, коли була проголошена КНР. Після проведення в порівняно короткі терміни індустріалізації промисловість і сільське господарство Китаю почали бурхливо розвиватися. Красномовним доказом цього можна назвати той факт, що всього лише за п`ятдесят років у державі з`явилося близько 370 тисяч нових підприємств. Об`єм виробництва за цей період часу виріс в 39 разів. Сьогодні країна перебуває на лідируючій позиції в світі за кількістю заводів і фабрик. Вся її промисловість при цьому представлена 360 різними галузями. У зв`язку з надзвичайно високими темпами розвитку, уряд деколи змушене навіть стримувати його. Це робиться, щоб не допустити стрибків і чергової кризи у світовій економіці. Найбільші центри промисловості Китаю сконцентровані переважно в приморських східних провінціях. До них відносяться Ляонін, Шанхай, Цзянсу, Гуандунь, Шаньдунь та інші.

Видобуток газу і нафти

Країна може похвалитися досить багатими надрами. Незважаючи на це, переробні галузі промисловості Китаю розвинені набагато краще, ніж видобуток корисних копалин. Як би там не було, розмір запасів природного газу, виявлених в південних і східних регіонах країни, за оцінками дослідників, складає більше 4 тисяч мільярдів тонн. Станом на сьогоднішній день розвіданими є менш 4% з них. Що стосується нафтовидобутку, то на неї припадає одна п`ята частина від виробництва паливно-енергетичних ресурсів Піднебесної. Запаси чорного золота, яким забезпечується 16% експортних валютних надходжень, тут становлять близько 64 мільярдів тонн. В даний час в країні функціонують 32 підприємства, що спеціалізуються на видобутку нафти. Найбільші місцеві заводи з її переробки знаходяться в провінціях Юдейська, Юймень, Даган і Шаньдун.

Легка промисловість

Ще в дореволюційні часи легка промисловість Китаю відігравала провідну роль в структурі її економіки. Дуже важливою для розвитку країни ця сфера залишається і зараз. І правда, на харчову і текстильну галузі припадає майже 21% від усієї промислової продукції, виробленої в державі. Провідні підприємства, які її випускають, розкидані по всій країні. Харчова промисловість найбільше розвинута на південному заході Піднебесної. У північно-західних регіонах в основному знаходяться підприємства, які спеціалізуються на тваринництві та переробці бавовни. Північно-східні компанії в основному зайняті паперовим, масломолочної і цукровим напрямком такої галузі, як легка промисловість Китаю. Загалом на території держави налічується більше 23 тисяч текстильних компаній, на яких виробництво і переробка сировини характеризуються чіткою орієнтованістю, а також близько 65 тисяч підприємств харчової індустрії. Не варто забувати при всьому цьому і про виробництво паперу. Воно хоч і не є таким масштабним, як попередні дві галузі, але все-таки відіграє дуже важливу роль у розвитку країни.

Важка промисловість

Аналогічно іншим галузям економіки, досить високими темпами розвивається і важка промисловість Китаю. Для спеціалізуються на ній підприємств після тривалого підйому в останні кілька років характерним стало деяке скорочення обсягів виробництва. Разом з цим, згідно з думкою багатьох світових аналітиків, це ніяк не пов`язано з якістю продукції та ціноутворенням. Справа в тому, що зараз країна має надлишкові потужності, які на тлі уповільнення споживання не тільки в самій державі, а й в усьому світі, просто необхідно скорочувати. Найбільш рентабельними, як показує практика, станом на сьогоднішній день у даній галузі є невеликі підприємства. Експерти стверджують, що так довго тривати не може, тому в найближчому майбутньому ринок обов`язково перерозподілиться, після чого приблизно 5% компаній у цій галузі збанкрутують або будуть поглинені великими фірмами.

Машинобудування

До середини пройшло століття воно не грало ніякої ролі в розвитку економіки Китаю. Промисловість країни практично не виготовляла машин і механізмів з комплектуючими деталями, літаків, тракторів, автомобілів і так далі. По суті, машинобудування після революції 1949 року в Китаї було створено по-новому. Тільки протягом першої п`ятирічки на території країни було зведено понад 60 заводів (третя частина з них була побудована завдяки активній технічної підтримки з боку СРСР). Як результат, зараз ситуація кардинально змінилася. В даний час галузь випускає більше 53 тисяч найменувань продукції і повністю забезпечує внутрішні потреби держави. До найбільших центрам машинобудування відносяться Пекін, Шеньян, Шанхай і Тяньцзінь.

Металургія

Як вже було зазначено вище, країна дуже багата природними ресурсами. Завдяки цьому досить розвиненою є і металургійна промисловість Китаю. Майже в кожній провінції або автономному районі присутні підприємства чорної металургії, загальна чисельність яких перевищує позначку в 1,5 тисячі. Держава виробляє більше тисячі різновидів сталі, в тому числі сплави для авіаційної галузі, що відрізняються високою жароміцних, і високолеговані сорти з наперед заданими характеристиками. Головним недоліком, який характерний для більшості компаній у цій сфері, став порівняно низький технічний рівень виробництв і слабке їх оснащення сучасними технологіями. Більше того, близько 70% таких підприємств взагалі не обладнане очисними спорудами. Що стосується кольорової металургії, то умови для її розвитку можна з упевненістю назвати сприятливими, оскільки в надрах землі є багаті поклади міді, марганцю, цинку, срібла, золота, свинцю і багатьох інших руд. Разом з цим не можна не відзначити той факт, що всього кілька десятиліть тому активно розвивалася видобуток тільки деяких з них, а сама розробка виконувалася хаотично, без дотримання елементарних правил безпеки.

Автомобілебудування

Важливу роль для економіки країни відіграє автомобільна промисловість Китаю. Результативність політики, що проводиться урядом країни в цьому напрямку, дуже висока. Насамперед вона виражається тим, що в державі успішно розвиваються спільні з багатьма провідними автовиробниками компанії. Станом на сьогоднішній день Піднебесна самостійно забезпечує практично всі внутрішні потреби в транспортних засобах. При цьому їх імпорт не перевищує позначки в 10%. Така ситуація багато в чому пов`язана з тим, що уряд не ставить завдання автомобілізації населення (власні машини має тільки 1% жителів). Ряд податків, обмежень і мит привів до того, що авто тут є предметом розкоші.

Будівельна промисловість

Далеко не на останньому місці за рівнем розвитку знаходиться будівельна промисловість Китаю. Це й не дивно, адже на території країни є гігантські запаси гіпсу, графіту, кварцу, високоякісних глин, азбесту, вапняку і слюди. Найбільш масовим серед всіх видів будівельних матеріалів стало виробництво цементу, яке налагоджено в північно-східному регіоні країни. Більшість з компаній по виготовленню керамічної плитки сконцентровано в Бошань, Цзянсі, Урумчі і Шеньяні, а цегельні заводи - неподалік від Пекіна. Місто Сичуань славиться потужними азбестовими підприємствами.

Хімічна промисловість

Незважаючи на великі запаси газу, вугілля та фосфатів, в Піднебесній довгий час не приділялося уваги багатьом галузям. Деякі з них просто заново створювалися після революції. Не стала винятком і хімічна промисловість Китаю. У першій половині п`ятдесятих років минулого століття тут з`явилися 33 великих компанії, що спеціалізуються на даному напрямку. При цьому за такий короткий проміжок часу номенклатура продукції зросла в десять разів, до позначки в 900 найменувань. Найбільші хімічні підприємства знаходяться в Нанкіні, Шанхаї, Харбіні, Шеньяні та Цзіліні.

Сільське господарство

Постійне збільшення кількості населення призводить до зростання споживання продовольчої продукції. У зв`язку з цим уряд Піднебесної називає одним із пріоритетних завдань забезпечення подальшого активного розвитку таких галузей, як харчова промисловість і сільське господарство Китаю. У країні проводиться політика всебічної підтримки селянства з метою поліпшення рівня його життя і підвищення врожайності культурних рослин. Зокрема, селяни звільнені від сільськогосподарського збору, податків на продукцію, забій худоби та інших платежів. Крім цього, громадянам, які зайняті в цій галузі, надаються всілякі субсидії, дотації, вигідні кредити і навіть безоплатна допомога. Практично у всіх провінціях на законодавчому рівні держава гарантує закупівлю врожаю у селян. Окремих слів заслуговує внесок місцевих вчених-селекціонерів, яким вдалося вивести ряд культур з урожайністю, у кілька разів перевищує аналогічний показник традиційних сортів.

Висновок

У даній статті коротко описані лише основні галузі промисловості Китаю. Поза всяким сумнівом, Піднебесна досягла величезних успіхів і в інших областях економічної діяльності. До них можна віднести розвиток інформаційних та біологічних технологій, фармацевтики, безвідходних виробництв, зв`язку, вдосконалення обчислювальної техніки, освоєння нових джерел енергії, скорочення забруднення навколишнього середовища і багато інших напрямків.