"AH-64 Апач" - вертоліт новітнього покоління

Вертоліт "Апач AH-64" був створений для боротьби з наземними цілями. Його попередник, "AH-1 Кобра", довів під час в`єтнамської війни, що американська армія потребує машинах, здатних вести полювання за потайним противником в складних умовах і при активно діючої протиповітряної оборони. Головними вимогами до нового ударного гелікоптера стали потужне озброєння, висока живучість, можливість швидкісного польоту на малих висотах і велика ступінь автоматизації ведення вогню. Льотні характеристики перераховувалися особливо.

У попередньому конкурсі на державний поспіль перемогли авіабудівні фірми Хьюз і Белл, що надали зразки, найбільшою мірою задовольняють запитам військового відомства. Однак Белл вибув з другого туру через те, що концептуально його вертоліт являв собою модернізовану "Кобру", а Пентагону була потрібна абсолютно нова машина.

До кінця 1976 фірмі Хьюз було доручено будівництво нового ударного вертольота для американської армії, і почалися роботи з доведення проекту. Вони тривали довго, п`ять років, і увінчалися успіхом. Нова машина була схвалена військовими льотчиками, і у 1093 році почала надходити на озброєння під найменуванням "Апач". Вертоліт будується в Арізоні, на спеціально зведених для цієї мети виробничих майданчиках.

Фірма Макдоннел-Дуглас, що прославилася своїм "Фантомом", в ході реорганізації викупила Хьюз разом з її замовленнями і виробництвом, і з 1984 року вже під своєю маркою продовжила будувати "Апачі". Вертоліт замовлявся як для армії, так і для національної гвардії США. За наступні десять років було побудовано більше восьми сотень машин при середній вартості чотирнадцять з половиною мільйонів за кожну.

У процесі дослідно-конструкторських робіт прийнято багато заходів, щоб убезпечити "Апач". Вертоліт скомпонований дуже раціонально, що ускладнює його виявлення і ураження.

Охолодження двох взаємозамінних газотурбінних двигунів XT-700 організовано так, щоб у польоті мінімізувати теплової слід, для чого відбувається змішання вихлопу з навколишнім повітрям.

Шумозаглушення здійснено за рахунок застосування хрестоподібного рульового гвинта, оснащеного лопатями, розташованими під різним кутом, так, щоб розсіювати вироблені двигуном звукові хвилі.

Бронювання пілотської кабіни і основних життєво важливих вузлів робить досить проблематичним його виведення з ладу, а тим більше знищення вогневими засобами калібру до 30 мм. Ресурс живучості дозволяє дістатися до своєї бази з одним непрацюючим двигуном.

У свою чергу, комплекс бортових озброєнь передбачає різні варіанти зовнішніх підвісок, а також турельна гармату.

Різноманітна і авіоніка, якою оснащений "Апач". Вертоліт "бачить" у темряві завдяки тепловізори та лазерний далекомір, сам може ставити радіоперешкоди і відстрілювати інфрачервоні патрони. Радар, розміщений над втулкою несучого гвинта, супроводжує більше двох з половиною сотень цілей одночасно, оповіщає про роботу ППО противника, виявляє і класифікує нерухомі об`єкти.

Крім американської армії експлуатантами цієї машини стали збройні сили багатьох країн. Починаючи з 1991 року практично не було жодного збройного конфлікту за участю США, в якому не брав би участі "Апач". Вертоліт показав себе дуже непогано, а виявлені недоліки послужили приводом для доопрацювання і вдосконалення конструкції.