В'єтнамська війна

У 1979 році між В`єтнамом і Китаєм стався конфлікт. В`єтнамська війна почалася 17 лютого, коли китайська народно-визвольна армія вторглася в північні провінції супротивника.

Що послужило причиною конфлікту?

Китай не був зацікавлений у тому, щоб поблизу його кордонів знаходилося сильну державу. Крім того, В`єтнам співпрацював з СРСР, з яким Китай знаходився в напружених відносинах. Певним чинником в наростанні конфлікту стали події 1975 року в Камбоджі. Тоді до влади прийшли «червоні кхмери», лідером яких був Пол Пот. Їхнім єдиним зовнішньополітичним союзником був Китай. Вони стали влаштовувати на території В`єтнаму прикордонні провокації. В результаті В`єтнам уклав договір з СРСР про співпрацю та дружбу і почав інтервенцію в Камбоджу, в результаті якої Пол Пот був скинений і до влади прийшов Хенг Самрин, готовий співпрацювати з В`єтнамом.

Китай був цим стурбований, тому що посилювався вплив сусідніх держав, орієнтованих на СРСР. Це була одна з основних причин, через які почалася в`єтнамська війна. У 1978 році між В`єтнамом і СРСР було укладено кілька угод, за якими росіяни отримували право на створення військово-повітряних і військово-морських баз в цій країні. В результаті посилення В`єтнаму у цієї держави виник ряд претензій з приводу вьетнамо-китайського кордону (зокрема - претензії щодо розмежування Тонкінської затоки).

В`єтнам окупував деякі китайські острови і пред`явив територіальні претензії на ряд інших. В порушення досягнутих домовленостей В`єтнам почав кампанію по «видавлювання» китайців з в`єтнамською території. В результаті останнім довелося тікати з країни в інші суміжні держави.

У Камбоджу були введені в`єтнамські війська для повалення уряду «червоних кхмерів». На кордоні з Китаєм постійно відбувалися провокації з боку В`єтнаму.

Тоді в лютому 1979 МЗС КНР зажадав припинити провокації, але це залишилося без уваги. Починаючи з грудня 1978, в КНР були приведені в підвищену бойову готовність військові округи, що межували з Монголією і СРСР.

Військові дії

В 4:00 17.02.1979 китайські війська почали наступ, стартувала китайсько-в`єтнамська війна. Китайські війська включали в себе 44 дивізії, загальна чисельність яких становила 600 тисяч чоловік. Однак вторглися на територію В`єтнаму лише 250 тисяч чоловік. В`єтнамська народна армія (ВНА) протиставила їм 100 тисяч.

В`єтнамська війна відбувалася за кількома напрямками. Основні з них - каобанское, лаокайское і лангшонское. Протягом 3 днів китайські війська захопили провінційний центр Лаокай і просунулися по території В`єтнаму до 15 кілометрів углиб. У подальшому темп вторгнення відчутно знизився. Лише ціною великих втрат був захоплений провінційний центр Каобанг. В`єтнамська війна тривала, 4 березня був захоплений Лангшон. В результаті на території В`єтнаму була оголошена загальна мобілізація. Однак 5 березня Китай оголосив про виведення своїх військ, який стався 16 березня.

Підсумки війни

Втрати сторін склали приблизно по 20 тисяч чоловік. Про перемогу заявили обидва супротивники. В`єтнам керувався у своїх доводах тим, що завдав тяжких втрат і успішно відбив агресію Китаю. Друга сторона вказувала на те, що домоглася часткового успіху своєї кампанії, а саме в короткі терміни захопила значну територію В`єтнаму, завдала супротивнику великі втрати і великий економічний збиток.

В`єтнамська війна виявила відсталість військ Китаю, слабку підготовку командного складу, відсутність сучасного озброєння, низьку мобільність частин, а також деякі недоліки ВНА - невміле командування і слабку оборону по найбільш важливих напрямків.