Притча про виховання дитини в сім'ї. Притча про виховання дітей дошкільного віку

Часто, виховуючи дітей, батьки і педагоги готові задіяти не тільки методичні посібники та поради фахівців, а й «важку артилерію» у вигляді покарань. Однак на крайні заходи йти зовсім необов`язково. Завжди можна зробити так, що дитина освоїть життєвий урок, якщо це мораль піднести в ігровій формі або на прикладі інших людей. Приміром, саме з цією метою підійде притча про виховання дитини. Якими вони бувають? Як вони допомагають у житті? І про що вони оповідають?

Що являють собою притчі?

Притчі - це невеликі історії з глибоким змістом. Їх героями є різні люди, часто є представниками різних професій і соціальних верств населення. Притчі несуть в собі ідею, яку легко можна дізнатися, дослухавши історію до кінця. Цікаво, що кожен бачить в одній і тій же історії різну суть, тому іноді дані розповіді потребують дискусії і поясненнях.

Що дають притчі дітям і батькам?

Дуже багато чому вчить кожна притча про виховання дітей. У школі навчаються діти з різних сімей, і кожна повчальна історія, розказана учителем, змушує не тільки співпереживати героям і представляти себе на їхньому місці, а й визнавати помилки, а часом навіть від душі сміятися над ними.

Кому потрібні притчі про виховання дитини?

Помилково вважати, що повчальні історії необхідно розповідати виключно дітям. Безперечно, вони потребують красивих притчах, які допоможуть їм вникнути в суть речей, але більшою мірою в розгляді життєвих, хоча часом і алегоричних, прикладів потребують і самі батьки. Причому більша частина подібних історій призначена або для самостійного вивчення, або для позакласної роботи шкільного вчителя.

Крім того, кожна притча вчить і батьків, і дітей чомусь новому, а також дозволяє подивитися на життєву ситуацію під іншим ракурсом.

Історія однієї метелики - казка з глибоким змістом

Існує притча про виховання дітей під назвою «Урок метелика». У ній розповідається про людину і метелику, яка повинна була з`явитися на світ. Починається вона з того, що на дереві з`являється великий кокон, в якому готується до свого зміни гусеничка. Потім, коли лялечка перетворилася на метелика, в коконі утворилося невелике отвір. Воно було дуже маленьке, і цього було недостатньо для того, щоб прекрасний метелик вийшла назовні, розправила свої крила і полетіла.

Кокон зауважує чоловік. Він підходить до нього. Зауважує щілину і бачить метелика всередині. І поки крилата комаха не залишає свої спроби вибратися, людина стоїть осторонь і спостерігає за процесом. Однак у той момент, коли йому здається, що метелику вибратися не вдалося і вона залишила всі спроби розширити щілину, він вирішує їй допомогти. У підсумку він збільшує за допомогою ножа отвір і бачить, як з нього насилу вибирається прекрасна, але дуже слабка героїня.

Далі притча про виховання дитини розповідає про те, як незміцніла метелик починає бродити по світлу. Її проблема полягає в тому, що вона не виконала весь шлях «вилуплення» самостійно, а скористалася сторонньої допомогою. У результаті її м`язи не зміцніли, лапки були слабкими, і вона так і не змогла літати. Мораль даної історії зводиться до наступного: батькам, навіть при всьому їхньому бажанні, можна виконувати роботу за свою дитину. Він сам повинен пізнати всі принади життя, взяти з них урок і чогось навчитися.

Розповідь про кинутий камені (із серії повчальних історій)

Цікавою є й притча про виховання дитини, яка називається «Кинутий камінь». Вона оповідає про заможному чоловікові, який їде по дорозі на дорогій іномарці. Раптово в заднє скло його автомобіля летить камінь. Скло розбивається. Розлючений чоловік розвертає машину і, намагаючись відстежити траєкторію польоту, повертається на місце, звідки був запущений камінь. Хуліганом, необачно кинувшись в дороге авто булижник, виявляється худорлявий школяр. Злий власник іномарки виходить з машини, підходить до хлопчика і загрожує йому кулаком.

У відповідь на крики незадоволеного водія хлопчик розповідає наступне: у нього є брат, який з дитинства прикутий до інвалідного крісла. Коли діти гуляли, сталося непередбачене - хлопчик-інвалід випав з крісла, сильно забився і не зміг самостійно повернутися на місце. Його брат спробував йому допомогти, але йому теж це не вдалося. Тоді він пішов за допомогою. Хлопчик вийшов на дорогу і намагався зупиняти проїжджаючі по шосе машини. Однак жодна з них не зупинилася. У підсумку хлопчині довелося піти на крайні заходи і запустити в першу проїжджаючу машину камінь. У результаті чоловік все зрозумів і допоміг підняти брата.

Дана притча про виховання дитини говорить: варто прислухатися до дітей і звертати на них увагу, а не чекати того, щоб вони йшли на крайні заходи.

Історія про всього один куплений годину

Цікавою є й наступна історія, яка змусить задуматися навіть самого суворого батька. У ній розповідається про одного чоловіка, який працював допізна і щоразу повертався додому затемна. Один раз ця людина прийшла додому і зустрів на порозі свого п`ятирічного синочка. Він дуже зрадів, що нарешті побачив свого батька, а той, у свою чергу, був радий взаємно. Далі притча про виховання дітей розповідає про те, як малюк підійшов до тата і попросив у нього грошей.

Батько спочатку розлютився і накричав на нього, а потім одумався і прийшов миритися. Він дав необхідну суму синові і вибачився. Малюк дістав з кишені ще грошей і простягнув їх своєму батькові разом з щойно отриманої сумою. Чоловік дуже здивувався: навіщо його син спочатку позичав гроші, а потім віддав їх? Але дитина подивився на нього і запитав про те, чи вистачить цієї суми, щоб купити 1:00 часу. Він визнав, що саме стільки знадобиться для того, щоб хоча б один раз повечеряти в колі всієї родини.

Ця притча про виховання дітей батьками допомагає нам, дорослим, зрозуміти, що ніякі гроші світу не замінять часу, проведеного з нашими малюками. Але, звичайно ж, дитина не повинна купувати увагу мами і тата.

Історії про виховання дітей у сім`ї

Вельми повчальною виглядає й історія про дитяче виховання, яка називається «Як відгукнеться, так і відгукнеться». У ній розповідається про двох дівчаток, які росли в бідних сім`ях. Незважаючи ні на що, вони були подругами і виросли хорошими і розсудливими жінками. Трохи пізніше обидві вийшли заміж, і у них з`явилися сини. І хоча їхні чоловіки не повернулися з війни, матері намагалися мудро виховувати своїх дітей і їм не відмовляти ні в чому.

Далі притча про виховання дітей у сім`ї оповідає про те, як кожна з матерів виховувала своє чадо. Одна з них намагалася робити всі домашні справи сама. Її дитина не був обтяжений життєвими проблемами. Інша намагалася з самого дитинства прищепити малюкові почуття справедливості і відповідальності. Вона вчила його всьому. Наприклад, робила з тіста хліб і давала виліпити власну буханець своєму сину. Затівала прання і малюкові давала тазик з водою і т. П.

Через різні підходів до виховання обидві подруги постійно сперечалися і часто сварилися. Але от їхні сини виросли і поїхали на заробітки. Коли вони повернулися, один з них привіз дві великі скрині: один - для мами, з гостинцями, а другий - для себе. Це був той юнак, який з дитинства всі радощі і прикрощі ділив з матір`ю. Другий же витратив усі зароблені гроші на себе і матері нічого не привіз. Звідси мораль: не варто з дитинства огороджувати дітей від складнощів і праці. Навпаки, вони повинні самі всьому навчитися, нехай навіть при цьому вони наб`ють не одну шишку.

Східні притчі про виховання, мудрості і повазі до батьків

Найцікавішими вважаються східні притчі. Вони наповнені корисними порадами, мудрими думками і наводять на певні роздуми. Такі історії наповнені глибоким змістом і східною філософією.

Яскравим тому прикладом є притча про виховання дитини «Китайський мудрець і тувинський мудрець».

У ній розповідається про двох сліпих мудреців, які якось захотіли побачити слона. Але так як вони нічого не бачили, то прийняли рішення обмацати його. Китайський мудрець підійшов спереду і обмацав вуха і хобот слона. Він переконався, що тварина нагадує одночасно змію і два величезних віяла. Тувинський мудрець підійшов до слона з боку хвоста. Він обмацав його потужні задні ноги і зробив висновок, що тварина нагадує міцне і разросшееся дерево.

Обидва мудреця поділилися один з одним своїми враженнями. Однак їхні уявлення про слоні кардинально відрізнялися. Через це вони довго лаялися. У результаті ніхто з них так і не зміг створити реальний образ слона. Мораль притчі полягає в тому, що часом ми просто не чуємо своїх дітей і навіть не хочемо зрозуміти їх. А всього-то треба з ними частіше розмовляти і цікавитися, з якої причини вони прийшли до того чи іншого висновку.

Історія про школу і людину

Цікава ще одна притча про виховання дітей (для батьків призначена), звана «Стара школа». Одного разу по вулиці йшов чоловік. Він проходив повз старої школи і побачив велику чергу. Йому стало цікаво, чому тут так багато людей. Підійшовши ближче, він побачив оголошення, в якому говорилося про новий набір учнів у даний навчальний заклад. Людині стало цікаво, чому стільки бажаючих вступити саме в цю школу.

Поруч з даними оголошенням він побачив ще одне, де описувалися шкільні дисципліни, які дітям належало вивчати. Серед них людина знайшла наступні: уроки лицемірства і віртуозного обману, лихослів`я, зарозумілості та інші. І тут перехожий зрозумів, що в цій школі йому робити нічого, і пройшов мимо. Мораль притчі зводиться до одного: наші діти повинні вибирати самі правильний шлях, а ми - їхні батьки - зобов`язані ненав`язливо і акуратно їм у цьому допомагати.

Історія про маленького павучка, який не міг плести павутину

У цікавих і повчальних історіях потребують не тільки школярі та їхні батьки, а й діти більш раннього віку. Наприклад, багатьох напевно зацікавить притча про виховання дітей дошкільного віку під назвою «Павучок, який не міг плести павутину». У ній розповідається про молодого і симпатичному павучків, який жив на дереві. Він любив спостерігати за падаючими з дерева листям і зовсім не вмів плести павутину. Через це він дуже засмучувався.

Його друзі, ялинки і сосни, порадили звернутися до зими-рукодільниці, яка вміє ткати дивовижні мережива. Дочекався павучок зими, зустрівся з рукодільницею і попросив її навчити мистецтву плетіння. Після довгої і наполегливої тренування павучок навчився ткати павутину. Мораль притчі говорить: якщо дитина буде уважний і старанний, він зможе з легкістю всьому навчитися.