Притча про доброту: позитивні емоції, які заряджають позитивом

Народна творчість цікаво своєю самобутністю і оригінальністю. У ньому немає строгих обмежень, зате є стиль і глибокий зміст. Дуже красиві різноманітні притчі. Серед них є авторські твори, а є ті, що прийшли з народу. Притча про доброту - улюблена література для багатьох прозаїків, так як пишеться вона алегоричним мовою, а сенс криється всередині, як насіння у квітці. Щоб дістатися до суті, потрібно мислити образно і не боятися фантазувати. Тільки вдумливий зрозуміє істину.

Що таке притча?

Любов до читання розвиває людину, робить її багатше і цікавіше. З начитаною людиною можна підтримати розмову, поглибити знайомство. Прихований сенс присутній у багатьох літературних творах. В основному це пояснюється тим фактом, що нудно читати прозу, кінцівка в якої відома з самого початку. Притча - це короткий розповідь з акцентом на тому чи іншому якості людини. Недоступність сенсу для всіх робить притчі привабливими для обраних. У чомусь притча про доброту схожа на байку. Її мовою говориться про тих життєвих явищах, про які в суспільстві не прийнято говорити.

Головна думка

Притча про доброту для дітей повинна бути спокійною і максимально зрозумілою. У центрі сюжету - побутова ситуація з незвичайним виходом. Вся історія підпорядкована цьому висновку, мораль якого наводиться в кінці.

Мораль завжди є моральним уроком, настановою з філософським відтінком.

Виходить своєрідний життєвий закон, що підкуповує, так як немає наказу або чіткого покарання. Притча про доброту для дітей - це легкий спосіб донести свою думку, дати дитині поживу для роздумів. Служив мудрість усіх відомих притч, можна отримати книгу життєвих пізнань, покликану вчити людину бути людиною. Та й запам`ятовувати життєві уроки на базі таких коротких історій набагато легше. Тому можна сміливо стверджувати, що притча про доброту дає стійке розуміння світу з його законами і духовними явищами.

Наприклад

Є прекрасна притча про доброту, де головна героїня - маленька дівчинка, яка віддала всі свої заощадження за подарунок для старшої сестри. Нехай у неї було зовсім мало грошей, але продавець зглянувся над дитиною і продав їй намисто з бірюзи. Старша сестра не наважилася прийняти подарунок і принесла його назад в магазин. Але повернути намиста не вдалося, адже продавець зробив не просто красивий жест, але вчинок від чистого серця. Останні рядки цієї історії змушують замислитися над широтою маленького серця дівчинки і розумінням дорослого чоловіка. Як мало зараз людей, здатних на вчинки! І як же хочеться, щоб підростаючий дитина розуміла всю щирість історії!

З історії

У 10-му столітті до нашої ери стали з`являтися притчі. Створювати їх почав ще цар Соломон, правитель Іудейського царства. Ті притчі входять в Старий Заповіт. По суті це моральний звід законів душі з чіткою думкою в серцевині. Притча про доброту являла собою алегорію з моральним змістом. Сочинитель притч дає прозовий узагальнення з художнім контуром. Показовою може стати відома притча про доброту і милосердя. Боги шукали людину, гідного визнання за доброту. Але все не було таких кандидатів. Виявилося, що добрішими всіх нещасна вдова рибалки, яка багато років допомагала біднякам, давала притулок і підтримку кожному. Душа її була чиста, і боги нагородили жінку грошима. Свої праці жінка закинула, але продовжила допомагати бідним. Але гроші лиху службу, адже стали приходити люди з інших міст, обманщики і роззяви, охочі поживитися за чужий рахунок.

Тоді жінка зрозуміла, що допомогти людям можна тільки одним способом - віддати все, що вона має. Мораль така: багатство - це те, що зберігається в душі, а не в банку або іншої заначці. Людину з багатою душею гроші не зіпсують.

Часто дітям розповідається стара притча про доброту і ввічливості, в якій юнак прийшов до старця і попросив навчити його мудрості, силу і непереможність. Відповів старець, що мудра людина буде добрий до інших, а тому стане сильним. Уважний ж стане помічати конфлікти і запобігати їм. Тоді і прийде непереможність. Юнак пішов, але скоро повернувся і запропонував старцю допомогу і догляд. От і вийшло, що мудрість приходить з роками і добротою, а справжній людина сильний не тільки фізично, а й духовно. Саме цьому вчать притчі сьогоднішніх дітей. Нехай вони сприймаються як казки, важливо те, що урок відкладеться в підсвідомості.