День будівника

День будівельника - один з небагатьох свят, так широко відзначаються по всій Росії. Зараз вже мало хто навскидку пригадає, коли і з якої причини з`явився він в календарі. День будівельника в Радянському Союзі вперше був офіційно відзначено дванадцятого серпня тисяча дев`ятсот п`ятдесят шостого року. Напередодні, шостого вересня тисяча дев`ятсот п`ятдесят п`ятого року був виданий Указ Президії ВР СРСР, про заснування щорічного святкування «Дня будівельника». Наказувалося святкувати його в серпні, у другу неділю місяця.

Чому ж дня будівельників з`явився саме в ті роки?

Просто в той час влади, нарешті звернула увагу на жахливу ситуацію з житлом, яка склалася в країні, і прийняла рішення про значне прискорення темпів будівництва. Ця мета була схожа підкорення космосу, адже забезпечити до 1980 року житлом, і не просто житлом, а окремою квартирою, планувалося мільйони сімей. Це був початок будівництва так званих «хрущовок». Пізніше було ще одну постанову, яка стосувалася усунення надмірностей при проектуванні і при будівництві. У той час почали боротьбу з культом особи Сталіна, тому було заборонено те, що називали «сталінський ампір»: портики, колонади, башточки. Виправдовували таку заборону тим, що, мовляв, ці надмірності сильно уповільнюють темпи будівництва. Також рекомендували значно зменшити площі допоміжних приміщень.

Ці законодавчі акти і призвели до появи такого свята, як День будівельника. Відразу ж організували всесоюзне святкування, та це й не дивно. Адже в ті часи весь Союз нагадував одну величезне будівництво. У газетах того часу писали, що в Москві відзначали свято День будівельника масовими гуляннями, доповідями виставками, лекціями. Головні дійства розгорталися в парку імені Горького, де зібралися будівельники Ленінського району Москви, споруджували ансамбль будівель Московського Державного Університету, стадіон імені Володимира Ілліча Леніна і південно-західні спальні райони столиці. На цьому зібранні було прийнято зобов`язання - здати двісті десять тисяч квадратних метрів житлової площі до двадцятого грудня поточного року.

За сформованою в той час традицією, перед святами розгорталися соціалістичні змагання. Завдяки ударній праці в той період ми досі користуємося такими чудовими будовами, як, наприклад, стадіон «Лужники», який звели до першої річниці святкування Дня будівельника.

Як і у багатьох інших свят, у цієї дати сформувалися свої традиції. І одна з найкращих серед них - здача на День будівельника нових об`єктів. Донині жоден з цих свят не проходить без відкриття нових житлових комплексів, мостів, лікарень і шкіл. А до двохтисячного року в Москві був зданий храм Христа Спасителя.

Також існує традиція посвяти в будівельники. Зазвичай вона відбувається таким чином: для початку новенького годують хлібом з сіллю, що символізує той «пуд солі», який доведеться з`їсти, поки освоїш свою спеціальність. Після цього він повинен буде потримати свої руки над чашею з палаючим в ній вогнем для того, щоб відчув, наскільки «гаряча» робота йому належить у майбутньому. Потім йому на голову надягають каску, і він вимовляє клятву будівельника. Іноді при цьому неофітові стукають по касці цеглою.

А, наприклад, в Заполяр`ї, цей жартівливий обряд проводить сам Норд - владика Півночі з почтом. Він виходить з прилетів вертольота перед рядами юних будівельників, його свита вистачає командирів студентських загонів і зі сміхом тягне їх всередину бутафорської скелі, звідки вони виходять вже з дипломами посвяти, також кожному вручають по шматку норильської руди, укріпленого на підставці.

У наші дні галузь будівництва починає відроджуватися, так як житлове будівництво отримало статус Національного пріоритетного проекту. А це означає значне збільшення обсягів будівництва і ще більш масштабне святкування Дня будівельника.