Піч буржуйка своїми руками.

Ставши власником присадибної ділянки, ми задумалися над проблемою швидкого опалювання времянки і приготування гарячої їжі. Перебрали безліч варіантів і вирішили, що зроблена пічка буржуйка своїми руками, стане кращим з них. Залишилося визначитися з технологією виготовлення.

Так як грубка була потрібна швидко, а додаткових коштів на її покупку в той момент у нас не було, ми використовували підручні матеріали. В наявності була стара молочна фляга, яка вже не годилася для продуктів, відрізок труби, невеликий лист товстого заліза, розколота на декілька частин решітка від старої грубки і кілька металевих куточків.

Піч буржуйка своїми руками була зроблена всього за один день і прослужила нам дуже довго. Для топки вирішили використовувати стару флягу. Для цього поклали її на бік. Кришка виконувала роль дверцята топки. Щоб зробити піддавали, довелося прорубати щілину товщиною 1 сантиметр і довжиною 15 сантиметрів, розташувавши її під дверцятами, відступивши вниз близько 18 сантиметрів.

З металевих куточків зібрали рамку на невеликих ніжках, з`єднавши деталі за допомогою болтів. Розміри рамки зробили виходячи з довжини фляги і ширини під кришкою. Наступним завданням була установка всередині топки решітки. Наші шматки прекрасно для цього підходили. Так як решітка була розколота, то спокійно пройшла в отвір дверцята. Усередині кожен шматок був розгорнутий в потрібному напрямку і поставлений в розпірку.

Щоб зробити димар придалася металева труба. Вирізавши у верхній частині окружність необхідного розміру, з великими труднощами вставили в нього трубу. Вона сіла досить щільно. Невелику щілину з одного боку замазали пічної глиною. Для опалення приміщення така буржуйка своїми руками виготовлена вже підходила.

Але необхідно було пристосувати її для приготування їжі. Тут нам дуже знадобився лист товстого заліза і відрізки куточка. Заміривши висоту і ширину готової грубки, із залишків куточка зібрали рамку у вигляді столика, розташувавши флягу між його ніжками. Щоб варки поверхня добре нагрівалася, ми поклали її зверху. Лист заліза ліг рівно по всій довжині фляги і підтримувався з боків металевою рамкою. З метою пожежної безпеки розташували грубку в центрі времянки, попередньо зробивши для неї площадку з азбестових листів. Вивели трубу через дах. Для запобігання покрівлі від загоряння, наділи невеликий відрізок азбестового труби поверх металевої, розташувавши його в місці з`єднання димоходу і даху. Вийшла прекрасна буржуйка. Своїми руками ми зробили першу свою грубу.

На наступний рік вирішили поліпшити конструкцію, збільшивши її тепловіддачу. Для цього підготували невелику кількість цегли та пічного глини. Для початку намалювали на папері макет каменой грубки, всередині якої розташовувалася буржуйка. Своїми руками виклали стінки з цегли, відступивши від фляги по десять сантиметрів з кожного боку. Передню і задню стінку склали впритул. У передній частині піч була зроблена частково. Цегляна стіна доходила тільки до дверцят. Нижній ряд закривав відстань до піддувала. Висоту стінок зробили рівній металевого столика.

Між підлогою та флягою поклали додатково кілька аркушів азбесту, а все інше вільний простір з усіх боків засипали піском. Тепер наша робоча поверхня лежала на цегляних стінках. Задню стінку виклали трохи вище фляги. Зверху закрили всі зазори поруч з цеглин. Металеву трубу також обклали каменем до самої стелі. Вийшла чудова кам`яна буржуйка. Своїми руками обмазали її з усіх боків глиною і побілили.

Наша піч стала прекрасно тримати тепло тривалий час. Хоча піщана прошарок нагрівалася значно повільніше, але й остигала не так швидко. Для опалення і приготування обіду ми користувалися нашої буржуйкою кілька років, поки не побудували на ділянці будинок. Надалі обладнали у своїй халупі дуже комфортабельну літню кухню і використовували грубку для приготування варення.