Тульська митрополія. Тульська єпархія
Російська православна церква відрізняється від інших православних церков в числі іншого системою пристрою своїх єпархій - церковних адміністративних одиниць, аналогічних областям у світському праві. Такий стан справ обумовлено особливими історичними та політичними умовами Росії, позначилися на поширенні і розвитку в ній християнства.
Статус митрополії та митрополита в РПЦ
Так, наприклад, якщо в юрисдикціях грецької традиції титул митрополита має пересічний єпископ, який очолює самостійну єпархію, то в практиці російської церкви статус митрополита дається або в якості нагороди, або за замовчуванням належить керуючому єпископу особливо великого і важливого регіонального церковного об`єднання. Такі митрополії нерідко включають в себе ряд дрібніших єпархій з власними єпископами. Вище митрополита в ієрархії російської церкви варто тільки патріарх, у той час як у грецькій церкві всій юрисдикцією управляє архієпископ (іноді також в статусі митрополита). У РПЦ же архієпископів багато, і вони складають всього лише середню ланку єпископату.
У цій статті нас цікавить Тульська митрополія. Тому все це було сказано для того, щоб прояснити сучасний статус даного суб`єкта Московського патріархату.
Тульська область у складі Росії
Коли Тульська митрополія, а точніше місто Тула, стала частиною Російської держави - достеменно невідомо. Перша згадка про місто зустрічається в Никонівському літописі і відноситься до 1147 року, до запису про подорож князя Святослава в Рязань. Тому вважається, що спочатку Тула входила до складу Рязанської області. На підставі цього ж документа, через брак інших, більш ранніх відомостей, часом заснування Тули офіційно вважається 1147.
На території цієї області здавна проживали фіно-угорські племена, які пізніше були витіснені, а почасти й асимільовані, слов`янами-вятичами, відбрунькувалися від полянських племен і заселили навколишні ліси.
Тульська єпархія та християнізація в`ятичів
Швидше за все, під час слідування Святослава в Рязань Тула вже була християнізована, а може, і зовсім спочатку заснована християнами. Як вважає більшість дослідників, повноцінна планомірна проповідь православ`я серед в`ятичів почалася в дванадцятому столітті. До цього, зрозуміло, в`ятичі стикалися з християнством в особі російських князів. Однак вони зберігали свою політичну незалежність від них, воліючи відкуповуватися даниною. Як наслідок, в`ятичі порівняно довго зберігали і свою язичницьку ідентифікацію. Активна проповідь християнства серед в`ятицького населення почалася після їх підкорення чернігівськими князями наприкінці одинадцятого століття. Не завжди вона носила мирний характер. Наприклад, у сусідньому Мценске (нині належать до Орловської області) вятичські язичники чинили опір євангелізації аж до п`ятнадцятого століття, поки, нарешті, не були зламані військами князя Василя Дмитровича, спеціально відправленими в похід з «місіонерськими» цілями.
Розвиток Тульської області
Як міський центр Тула розвивалася дуже повільно. Виною цьому було географічне положення, яке, з одного боку, локалізувало поселення в глушині лісів, а з іншого, було небезпечним у випадку воєнних дій. Так виходило, що перші удари татар та інших ворогів Росії зі сходу Тула брала на себе, через що не мала можливості для повноцінного розвитку і збільшення чисельності населення. Лише з сімнадцятого століття це місто вступив в епоху щодо мирного існування і став набирати вагу. Це призвело до того, що спочатку Тула була приписана в якості провінційного міста до Московської губернії, а потім стала головним містом Тульського намісництва. До кінця вісімнадцятого століття намісництво отримало статус самостійної губернії. А його адміністративним центром стало місто Тула.
Тульська митрополія: віхи розвитку
Що стосується церковних справ, то після християнізації в`ятичі були підпорядковані чернігівським єпископам, які носили титул Чернігівський і Рязанський. Саме в залежність від Рязанської кафедри і була поставлена Тула. З тринадцятого століття частина міст області управлялася також Сарайської єпархією (пізніше перенесеної в Підмосков`ї і перейменованої в Крутицький). У подальшій історії даній області її міста багаторазово переходили з підпорядкування одних кафедр до інших. Самостійна Тульська єпархія була задумана лише наприкінці сімнадцятого століття патріархом Иоакимом. Однак через Стрілецького бунту й смерті царя Федора Олексійовича цього не дано було трапитися.
У 1788 році за указом Катерини II Тула повинна була зрости до статусу другої кафедри у складі Коломенської єпархії. Але оперативному втіленню цього розпорядження перешкоджали військові дії. Лише за царювання імператора Павла, в 1799 році, Тула, нарешті, знайшла статус кафедрального міста в новоствореній Тульської єпархії. Надалі вона не втрачала своєї самостійності, хоча межі її та видозмінювалися.
В результаті реорганізації церковного управління в 2011 році, згідно з розпорядженням Священного синоду, зі складу Тульської єпархії в окрему архієрейську кафедру було виділено Бєлевського благочиння. Потім обидві єпархії були об`єднані під керівництвом одного митрополита. Так утворилася Тульська митрополія.
Православ`я в Тулі сьогодні
На даний момент церковним життям області керує Високопреосвященний Алексій (Кутєпов). Формально його статус звучить як «митрополит Тульський і Єфремівський». У його юрисдикції знаходиться духовна семінарія і факультет теології на базі місцевого державного університету.
Тульська митрополія включає в себе п`ять функціонуючих монастирів - два чоловічих і три жіночих. Роль кафедрального собору виконує храм Всіх Святих. Крім нього, в області діє ще близько тридцяти парафій, які об`єднує під собою Тульська митрополія. Свято-Володимирський храм на Туламашзавод - яскравий приклад одного з них.
Священнослужителі єпархії викладають в лекторії для молодят при РАЦСах. Православний сайт Тульської митрополії (https://tulaeparhia.ru/) висвітлює події єпархії в інтернет-просторі. А в церковних приміщеннях із залученням медиків і співробітників Відділів записів актів громадянського стану діє школа батьків. Взаємодія з суспільством і різними цивільними організаціями здійснюється через тринадцять єпархіальних відділів, які включає в себе Тульська митрополія. Новини, наприклад, знаходяться у веденні інформаційного відділу. Крім іншого, також становить інтерес клуб православних письменників «Родник», що діє при Свято-Сергієвому храмі Тульської єпархії.