Нижегородська єпархія. Нижегородська митрополія Російської православної церкви

Відповідно до історично сформованої традицією і сучасними документами, під єпархією мається на увазі локальна церква, яка очолюється архієреєм. В єпархії об`єднуються різні церковні установи - від подвір`їв до монастирів і храмів, а також місії, братства, освітні установи та ін. Архієрей в цій структурі займає чільне місце на підставі спадкоємства владних повноважень від самих святих апостолів, і керує нею за участю кліру і мирського співтовариства.

Межі між єпархіями в наші дні часто збігаються з адміністративними кордонами. Вони встановлюються таким органом, як Священний Синод. Хоча з правил бувають винятки. Приміром, Українська Православна Церква та Екзархат в Білорусії мають більше єпархій, ніж регіонів у цих країнах.

Коли була заснована єпархія в Нижньому Новгороді?

Нижегородська єпархія має тривалу і цікаву історію виникнення та існування. Її збиралися заснувати ще в середині XVII століття, коли в «НИЗІВСЬКИЙ землю» з європейської частини Російської імперії стали переміщатися численні старообрядці, а також послідовники Степана Разіна. Це створювало передумови для формування в регіоні вогнищ заворушень, який могли згодом бути звернені проти держави. Тому в 1672 році для зміцнення православної віри та світу була створена Нижегородська православна єпархія на чолі з архімандритом Філаретом, який був главою Печерського монастиря. Він правив єпархією 10 років і сидів в новгородському кремлі, який став вважатися резиденцією цієї церковної одиниці в той час.

Як знищувалася і відроджувалася Нижегородська єпархія в двадцятому столітті

У роки Радянської влади єпархія, перейменована в Горьківську, була майже повністю знищена. У 1918 році багато простих ченці, настоятелі церков, єпископи, протоієрей були розстріляні або втоплені зі зв`язаними руками у Волзі. Подібні ж звірства повторилися в 1938 році, центром злочинів проти священнослужителів став острів мочальной. Останній храм єпархії був закритий якраз перед початком Великої Вітчизняної війни.

Однак несприятлива обстановка на фронтах змусила радянське керівництво розпочати відродження православної віри вже в серпні 1941 року. Тоді була знову відкрита Троїцько-Високовський церкву, прихожани якої пожертвували на військові потреби близько одного мільйона радянських рублів. Надалі число відкритих і відновлених церков зростала, і на сьогоднішній день Нижегородська єпархія має у своєму складі близько 220 храмів, дев`ять монастирів, майже 180 парафій і 17 благочинь (груп парафій, що знаходяться поблизу один від одного).

З 2012 р Нижегородська єпархія входить до складу Нижегородської митрополії поряд з Лиськівська, Городоцької та Виксунський єпархіями за рішенням сесії Священного Синоду РПЦ. З лютого 2003 главою єпархії є Митрополит Нижегородський і Арзамаський, єпископ РПЦ Георгій (Василь Тимофійович Данилов).

У складі Нижегородської єпархії сьогодні виділяють одне вікаріатство - Балахнінского. Його глава - вікарій, єпископ (нині Ілія Биков), який при цьому не є правлячим архієреєм. Решта вікаріатства, колишні у складі єпархії, скасовані або перейшли в статус самостійних єпархій.

Серафим Саровський - головний покровитель нижегородських земель

Через 50 років після початку Великої Вітчизняної війни, в 1991 році, в Дивеевский монастир повернулися мощі Серафима Саровського. Вони прибули до Москви в кінці липня і хресним ходом були направлені в Нижегородську область. Цей святий з ранніх років був зберігаємо Богом. Зокрема, при будівництві храму, яке вели його батьки, він залишився неушкодженим, коли оступився і впав з дзвіниці.

Потім уві сні він отримав зцілення від тяжкої хвороби і вилікувався від водянки чудесним чином після видіння Божої Матері, яка з`явилася до нього з двома апостолами і сказала Іванові, що Серафим «від роду нашого».

Надалі Серафим Саровський зробив безліч молитовних подвигів і зцілень. Деякі бачили, як під час молитви він стояв над землею, і згодом свідчили про це.

Крім Серафима Саровського покровителями Нижегородської землі вважаються ще понад двадцять святих і безліч новомучеників, серед яких є священики, убієнні за віру в 1918 і 1937-38 роках.

Реконструкція нижегородських церков

В останні роки багато храмів Нижегородської єпархії від занепаду поступово переходять до розквіту, і в цьому процесі може взяти участь кожен бажаючий. В даний час ведеться робота з реконструкції Феодорівського кафедрального собору в Городці, храму та каплиці в Нижньому Новгороді (на місці знесеного Спасо-Преображенського собору і на честь святого Ігоря), храму в Заволжя (на честь Рятівної Трійці), храму Пресвятої Богородиці в селі Глухово та ін. Ці культові споруди можна оглянути в ході паломництва.

Одно- та дводенні релігійні екскурсії через центр паломництва

Залученню віруючих в храми і святі місця сприяє паломницький центр Нижегородської єпархії, який отримав благословення на організацію поїздок по святих місцях Нижегородської області, а також інших районів Росії і зарубіжжя від Нижегородського Митрополита Георгія, який очолює дану церковну одиницю з 2003 року. Ця організація має реєстрацію в реєстрі туроператорів Росії і пропонує близько п`яти десятків екскурсій релігійного і звичайного напрямків. Серед них можна виділити одноденні екскурсії в Дівеєво, в Високовський монастир, в Муром, в Арзамас до джерела дванадцяти святих ключів, в Суздаль, в Свято-Покровський жіночий монастир, в Кідекшу, яка є найдавнішим селом, заснованим під Суздалем ще до приходу на ці землі слов`ян. Практично всі екскурсії ведуться православними гідами і включають участь у тому чи іншому церковному служінні з можливим причащанням і сповіддю.

Крім одноденних поїздок паломницький центр Нижегородської єпархії організовує дводенні тури в Казань (До лику Казанської божої матері), до Оптиної пустель, в Ярославль, Москву, Кострому, Серпухов та ін. Особливою популярністю користується поїздка в Дівеєво з повним колом богослужінь біля мощей преподобного Серафима Саровського та інших святих і великомучеників. У програму входить екскурсія по Серафимо-Пантелеімонівському монастирі в Феофанії, який за планом більше нагадує місто.

Канавка Богородиці і поїздки на Святу землю

Відомо, що план цього релігійного пам`ятника намалював Святий Серафим, який ніколи не бував на цьому місці. Це дає підставу вважати, що монастир запланований з благословення Всевишнього і за його промислу. Згідно з переказами, жіночий монастир був заснований після явлення Богородиці до матінки Олександрі, і він вважається одним з чотирьох Доль Богоматері на нашій землі. У програму такого паломництва також входить відвідування Канавки Божої Матері, про яку Святий Серафим сказав, що по пришесті антихриста нечистий пройде скрізь, а цієї канавки НЕ перескочить, так як сама Богородиця вимірювала її своїм поясом.

Крім того, паломницький центр організовує поїздки по святих місцях за кордоном. Наприклад, можна відвідати Святу землю під час Великого Посту, включаючи перебування в грецькому монастирі на горі Фавор, відвідування монастиря в Назареті, огляд Йордану, храму Різдва Христового, місця вознесіння Господнього та інших святих місць. Центр паломництва має своїх представників на Святій землі і надає можливість участі в Літургіях в різних храмах, проходження по Хресного шляху, відвідування Вифлеєма, участі у всеношній. Такі поїздки зазвичай займають близько тижня, і групу віруючих супроводжує священик.

Церковні і популярні піснеспіви у виконанні чоловічого хору

Нижегородська єпархія також відома своїм чудовим архієрейським хором. Він складається з одинадцяти чоловік, у тому числі зі священнослужителів в ранзі від дияконів до єпископів, які виконують церковно-співочі твори: розспіви, канти, молитви та ін., А також співи та пісні сучасних та старовинних авторів і композиторів. Хор нижегородської єпархії користується популярністю у парафіян, він дає благодійні виступи і випустив уже два диска церковно-популярної музики. Ці піснеспіви знайшли визнання навіть у серцях закоренілих рокерів, які визнають, що ніколи не чули духовної музики в такому хорошому виконанні. Хор часто виступає без супроводу музичних інструментів.

Як повинен співати служитель церкви. Протодиякон Андрій ділиться своєю думкою

Особливим учасником церковного хору є протодиякон Нижегородської єпархії отець Андрій. Його потужний баритон не поступається за силою звучання і багатства звукових відтінків легендарному басу російського співака Федора Шаляпіна, а може, навіть у чомусь перевершує його. Перші двадцять п`ять років свого життя отець Андрій був пов`язаний з мирської музикою, поки не відвідав Благовіщенський монастир, де познайомився з церковним співом. Після цього він став частіше відвідувати храми і слухати музику, і, врешті-решт, попросив дозволу у схіігумена працювати при храмі. Через кілька років він був висвячений у сан диякона.

Протодиякон Андрій (Железняков) вважає, що диякон повинен мати досвід служіння і вміти співати, але без вихваляння своїх голосових даних, якими б хорошими вони не були. Вважається, що читає службу священик повинен повністю відмовитися від земних турбот і співати для Творця, Творця, який дав людині і життя, і всі його здібності. Тільки в такому випадку можна виступити так, що сенс молитви дійде навіть до тих, хто не знає старослов`янських слів. Схоже, архієрейський хор Нижегородської єпархії співає саме так, що привертає паству і мирських слухачів. Протодиякон Андрій настільки приголомшує слухачів своїм голосом, що багато бажають висповідатися і поговорити саме з ним.