Що таке Душа людська

У даній публікації розглядається питання, яке в тій чи іншій формі задає собі практично будь мисляча людина. Навіть маленькі діти нерідко цікавляться таємницями світобудови, запитують у своїх батьків, звідки і як з`явився навколишній світ. Задаються і такі питання: "Що таке Душа?", І "Якщо вона живе всередині мене, то куди йде після моєї смерті?". Минають роки і багато людей перемикають свою увагу на вирішення певних проблем, а інші йдуть по Шляху Духовного Пошуку.

Для того щоб зрозуміти, що таке Душа, необхідно поцікавитися, що про це говорять джерела духовних знань. Наприклад, це може бути Біблія, Коран, Бхагават-Гіта. В одному з послань Апостола Павла йдеться про те, що Дух, Душа і тіло не повинні мати жодного пороку. Є кілька біблійних значень даного нас терміна:

• Жива істота: людина або тварина.
• Особистість.
• Життя.

Розмірковуючи про раніше згаданому посланні Апостола Павла і про інші уривках Святого Письма, можна зробити відповідний висновок: Душа - це особистість людини. Можна сказати й інакше: "Людина - це Дух, у якого є Душа і Він живе в тілі". Існують й інші думки, оскільки сама тема піднімається вже протягом багатьох століть. Можна згадати грецького філософа Демокріта, який надавав Душе властивості матеріального речовини. Її складовими він вважав легені, рухливі атоми вогню.

У Платона було розуміння, більш наближене до тієї трактуванні, яку ми запропонували на підставі текстів Священного Писання - Біблії. Цей давньогрецький філософ і учень Сократа визнавав Душу самостійної субстанцією, що живе в тілі. Платон, розглядаючи дане питання, припускав, що ця сутність божественна і вічна, піднесена і незрима. Учень Платона, Аристотель створив відомий трактат, який так і називається "Про Душе". У ньому заперечується, що вона може бути речовиною.

Однак Аристотель, на відміну від філософів-ідеалістів, не сприймає розгляд терміна окремо від живого тіла (матерії). Головною функцією Душі він називає реалізацію біологічних функцій організму. Якщо ж повернутися до Сократа, то цей учений муж, філософ стародавньої Греції, чимало присвятив вивченню таємниць світобудови і розгляду людської сутності. Якби ми могли запитати у нього, що таке Душа, то відповідь також міг би здатися схожим з біблійним значенням слова.

Сократ стверджував, що під час свого життя на Землі людина готує свою Душу до її подальшому існуванню. Він вважав, що справжня її життя починається тільки після смерті фізичного тіла. Приблизно так цей термін розглядає релігія, маючи на увазі під ним якусь сутність, що зв`язує Бога з людиною. Ще в книзі "Буття" написано, що після того, як Господь вдихнув у вінець Свого творіння життя, людина стала Душею живою.

Більш того, якщо уважно вивчати Святе Письмо, то можна звернути увагу і на той факт, що Бог також має Душу. Там же написано, що Вона може проявляти певні емоції. Наприклад: любити, насолоджуватися, ненавидіти, радіти, сумувати, сумувати, бентежитися. Примітно, що дух, згідно Біблії, є й у тварин. У книзі Екклезіаста сказано, що ніхто не знає, куди він іде після їх смерті. А в 17 розділі книги "Левіт" (в 10 - 14 віршах), міститься заборона на прийняття в їжу крові тварин.

Наказується давати витекти крові на землю, а тільки потім готувати спійману птицю чи звіра. Причина саме в тому, що в цій субстанції знаходиться душа тварини.

Виходить, що на питання про те, що таке Душа людська або тварини, можна дати таку відповідь: "Це безсмертна, нематеріальна сутність, яка продовжує жити після смерті фізичного тіла". Не можна залишити без уваги і психологію, яка своєю назвою зобов`язана такому словосполученню, як "наука про душу". Фактично, однозначної відповіді на поставлене в даному дослідженні питання вона не дає.

Сучасної психології притаманний такий термін, як "психіка", який, у свою чергу, складається з підсвідомості, Свідомості і Надсвідомості. Дійсно, якимось чином вивчити Душу в лабораторних умовах неможливо. Відповідно, кожна людина має право особистого розуміння даного питання.