Митрополит Онуфрій: біографія, праці

Після того як митрополит Онуфрій став предстоятелем УПЦ, багато хто зітхнув з великим полегшенням. Його вважають проросійським релігійним діячем, що не підтримують євроінтеграцію України, оскільки він є твердим послідовником принципів єдності Руської Православної Церкви.

Новий митрополит Україні

Після закінчення благодатній молитви Собору єпископів УПЦ в Успенському Соборі лаври митрополит Київський Онуфрій влаштував брифінг для журналістів.

Вони задавали животрепетні і дуже хвилюючі питання на тему того, чи можливе об`єднання двох православних церков після їх розколу, і як предстоятель Онуфрій збирається шукати діалог з Філаретом, на що мудрий митрополит Київський відповів, що об`єднання можливе, але тільки по священними канонами Святої Православної Української Церкви, і що він буде шукати діалог не з Філаретом, а, насамперед, з Церквою. Потім його запитали про стосунки з Московським патріархатом. На це питання він відповів тим, що Українська Православна Церква (УПЦ) має самостійність і незалежність в управлінні, але в молитві до Христа ми всі єдині. Коли ж його запитали про те, хто винен у конфлікті на Донбасі і чи допомагає церква постраждалим людям, митрополит Онуфрій тут же відповів, що церква поза політикою. А ось що стосується гуманітарної допомоги, то вона, звичайно ж, є. Для постраждалих збираються гроші, їм висилаються медикаменти та засоби гігієни.

В Україні православна церква розділена на:

• УПЦ Московського патріархату, очолюваного митрополитом Онуфрієм.
• УПЦ Київського патріархату - церква під управлінням митрополита Філарета, відданого анафемі, яка відмовилася від Московського патріархату.
• Кілька неканонічних автокефальних церков, у тому числі Українську автокефальну церкву, створену в 1921 році і яка відновила свою діяльність в кінці 80-х років.

Митрополит Онуфрій. Україна і її політика

Ще недавно ніхто і уявити собі не міг, що восени 2014 року в Україні почнуться такі страшні події. Що стався державний переворот привів до загибелі людей на Майдані, а потім і на Донбасі. Нова влада стала нав`язувати людям свої ідеали і порядки: скасування закону про мови, героїзацію Бандери, Шухевича, солдат УПА та багато іншого. Все це викликало величезне обурення і розкол у суспільстві. До всіх цих неприємних подій додалася і смерть блаженнійшого Володимира, який помер після важкої хвороби 5 липня 2014. Це положення було небезпечно тим, що в церкві є проросійське і проукраїнське крило, і тут теж існують певного роду складності. Насторожувало й те, що з вибором нового митрополита почнуться серйозні розбіжності або ще які-небудь непередбачені події. Але до загальної радості все обійшлося.

Через певний час Синод зібрав Архієрейський собор зі священиками усієї України, які в більшості своїй проголосували за єдиного кандидата, яким і виявився Онуфрій, митрополит Чернівецький і Буковинський. На нього ні в кого не знайшлося жодного компромату, він мав репутацію дуже суворого і скромного ченця. Тепер саме йому доведеться продовжувати закладену Володимиром Мудрим політику єдності та гармонії. Для цього варто згадати історію виникнення християнства на Русі і поговорити про те, для чого воно було потрібно людям.

Християнська релігія і її виникнення на Русі

Трьома основними релігіями світу є іслам, буддизм і християнство, яке, в свою чергу, ділиться на православ`я, католицизм і протестантство. В основі християнства лежить віра в Ісуса, головне джерело віровчення - Біблія, а прилучення до віри відбувається при участі в священних таїнствах.

У Київській Русі християнська релігія з`явилася через тисячу років після приходу Христа Спасителя. Мудра княгиня Ольга стала першою правителькою, яка прийняла хрещення в Царгороді (в тоді ще візантійському Константинополі). Її хрещеним батьком став Цісар Костянтин. Після цієї події княгиня Ольга стала благати свого сина Святослава теж прийняти хрещення, але він знехтував її порадою, боячись того, що засміють його воїни. За це він поплатився власною головою. Коли досвідчений полководець Святослав загинув у бою, з його черепа хан Печенізький зробив обрамлений золотом кубок для вина і пив з нього за свою перемогу.

Хрещення Русі

Київська Русь все більше потопала в розрізненості і міжусобних війнах. Тоді онук Ольги, Володимир, розуміючи нездатність язичницької віри об`єднати князівства і племена, побажав прийняти таке релігійне вірування, яке змогло б це зробити. У 986 році він зустрівся з болгарськими мусульманами, але їх закони не сильно сподобалися йому. Потім прийшли німецькі католики, і батьки росіяни теж не прийняли їх релігію. Черга дійшла і до хазарських євреїв, але і їх релігія не припала до душі російському князю. І ось одного разу прийшов до нього грецький філософ, з яким князь спілкувався кілька днів. Весь цей час гість викладав йому суть Святого Письма і практично переконав Володимира прийняти християнство. Потім навіть бояри почали вмовляти князя зробити це, посилаючись на те, що його бабця Ольга була християнкою і самої мудрої з усіх жінок на Русі.

У 988 році князь Володимир захворів, став втрачати зір, і до нього прислали грецьких посланників, які порадили йому скоріше хреститися, інакше він зовсім осліпне. Коли князь Володимир хрестився, він в ту ж секунду прозрів і вигукнув: «Я пізнав Бога Істинного!» Через деякий час він зібрав весь київський народ біля річки Дніпро, і там усі вони прийняли хрещення, після чого Володимир попросив у Бога допомоги у тому, щоб він дав можливість усім цим людям пізнати його і зміцнити в них справжню християнську православну віру.

Біографія

У миру митрополит Онуфрій звався Орестом Володимировичем Березовським. Він з`явився на світ в листопаді 1944 року в родині православного священика, яка жила в селі Коритне Чернівецької області. Так само, як і всі діти, він ходив у середню школу, потім закінчив Чернівецьке Техучилище. У 1966 році Орест вступив до Чернівецького університету, однак після третього курсу пішов вчитися до Духовної семінарії, а потім і в Духовну академію міста Москви, звідки випустився в 1988 році в ступеня кандидата богослов`я.

Постриг у ченці

Молодий Орест готував себе до постригу в ченці і тому впродовж 18 років був на послуху в Троїце-Сергієвій лаврі, де у нього були свої обов`язки. Навесні 1971 він прийняв чернецтво, і його охрестили Онуфрієм на честь святого преподобного Онуфрія. У цьому ж році він отримав сан ієродиякона, потім сан ієромонаха. Потім, в 1980 році, він вже був ігуменом, а в 1984 році став настоятелем Московського Афонського подвір`я Спасо-Преображенського храму в Лукін (Передєлкіно). У 1985 році отримав посаду благочинного, а ще через рік його звели в сан вищого чернечого чину - архімандрита.

Шлях від послушника до митрополита Київського

З 1988 з 1990 роки архімандрит Онуфрій був намісником Почаївської лаври. Ще через деякий час Синод УПЦ призначив його єпископом Чернівецьким і Буковинським.

За відмову підписати в 1992 році звернення Архієрейського Собору УПЦ до Московського Патріарха Алексія II, в якому йшлося про надання УПЦ автокефалії, митрополит Філарет (Денисенко) переклав єпископа Онуфрія на Івано-Франківську кафедру. Але через деякий час опального священика все ж відновили на Чернівецькій кафедрі.

Проте далі всім складом Архієрейського Собору УПЦ, в якому теж був присутній батько Онуфрій, було висловлено недовіру митрополиту Філарету, якого відразу ж звільнили з Київської кафедри і заборонили проводити священнослужіння.

У 1994 році майбутнього митрополита Київського звели в сан архієпископа і він отримав постійне членство в Священному Синоді. У 2000 році пройшло його посвячення в сан митрополита, а потім він займав чин голови Канонічної комісії Священного Синоду та голови Церковного Суду РПЦ (Російської Православної Церкви). Священослужитель Онуфрій також входив до складу Загальноцерковного Суду РПЦ, де теж був головою. Вже з 2009 року митрополит Онуфрій входив до складу Міжсоборної присутності РПЦ.

Почесних титулів і санів у блаженнійшого митрополита Онуфрія було багато, всіх їх навіть не перерахуєш. Але все ж головною подією в його житті стало обрання предстоятелем УПЦ, митрополитом Київським, схвалене Святішим Архієрейським Синодом УПЦ. У Києво-Печерській лаврі за божественною літургією від 17 серпня 2014 пройшла його урочиста інтронізація.

Церковні нагороди і праці

У 1973 митрополит Онуфрій як вищої нагороди отримав наперсним хрест. У 2013 році удостоївся права носіння другої панагії. Він був нагороджений Орденом святителя Інокентія Московського і Коломенського II ступеня та Орденом преподобного Сергія Радонезького I ступеня, які були урочисто вручені йому в 2014 році. Влітку 2013 року митрополит Онуфрій отримав Орден Дружби Народів від Російської Федерації за величезний внесок у розвиток дружніх відносин між двома братніми державами та зміцнення їх духовних традицій.

Його працями стали «Слово архімандрита Онуфрія (Березовського) при нареченні в єпископа Чернівецького і Буковинського» і Акафіст Боянської ікони Божої Матері.