Як створювалося християнство на Русі
Аж до 988 року, коли на Русі було введено християнство, це була язичницька країна. Багато літописці описують, що в ті часи росіяни були дикими і жорстокими. У боротьбі з нуждою, звірами і природними стихіями йшли в хід всі методи. Нескінченні війни заливали кров`ю землю, хоробрість російських богатирів була злочинницькій, як пише Карамзін у своїх історіографіях. Тривало це до тих пір, поки не з`явилося християнство на Русі. Воно докорінно змінило життя людей, їх поведінку і ставлення до навколишньої дійсності.
Звичайно, сталося це не відразу, зміни відбувалися протягом довгих років, поступово міняючи світогляд людей. Спочатку існувало ще язичництво і християнство на Русі пробивало собі дорогу далеко не семимильними кроками. Цьому сприяло те, що люди мало знали про нову віру, багатьох хрестили крім їх волі, насильно, і язичницьке коріння ще довго давали знати про себе. Щоб приборкати грубий егоїзм, владолюбство і честолюбство в російській людині, знадобилися довгі роки і багато зусиль було докладено для зміни свідомості людей.
Багато хто задає питання - а хто запровадив християнство на Русі? Як сталося, що язичницька Русь стала православною країною? Почалося все в далекі роки середини 10 століття. Правила тоді, після смерті свого чоловіка на Русі княгиня Ольга. Вона перша і прийняла християнство, охрестившись у Візантії. Що привело її до цього - промисел Божий або державні плани, досі залишається таємницею, відомою лише Богу. Повернувшись з Константинополя, Ольга почала схиляти піти по її шляху сина свого, Святослава. Але князь був закоренілим язичником, любив проводити час в боях і гулянках, йому ніяк не підходила смиренна роль християнина.
Але потроху Ольга робила свою справу, пристрасно бажаючи ввести християнство на Русі. Але країна тоді ще не була готова до зміни релігії, тим більше, що прийнявши її від Візантії, Русь потрапляла в залежність від неї. Тим часом князь Святослав поступово перетворював Київ в центр Русі, міжнародний престиж міста все зростав. До середини 10 століття Русь стає могутньою державою, що об`єднав в собі всі племена в єдине ціле. Не вистачало тільки нової, єдиної релігії, яка повела б народ зовсім по іншому шляху. Потрібна була політична реформа, яку завершив позашлюбний син Святослава - Володимир.
Ще з дитинства Володимир придивлявся до нової віри, яку привезла з собою з Візантії його бабуся, княгиня Ольга. Прийшовши до влади після смерті Святослава, Володимир, який володів єдиної центральною владою, приймає рішення про хрещення Русі. Цей акт мав велике міжнародне значення, оскільки, відмовившись від язичництва, Русь ставала в один ряд з іншими розвиненими країнами. Так з`явилося християнство на Русі. Це зіграло важливу роль у розвитку культури під впливом Візантії, зміцнило позиції Київської держави і влада київського князя в тому числі.
Сам Володимир теж змінювався під впливом нової віри. Якщо на початку шляху це був жорстокий чоловік, любитель жінок і п`яних застіль, то ставши християнином, князь на собі перші став застосовувати постулати нової релігії. Він відпустив усіх дружин, залишивши при собі тільки одну, показавши тим самим приклад відмови від багатоженства своїм підданим. Потім знищив всіх ідолів, що нагадують про язичницькі часи. Характер Володимира став змінюватися в бік благодушності, князь став менш жорстоким. Але все ж, мабуть, не відвідало його повною мірою народження згори, тому п`яні бенкети тривали, хіба що присвячувалися вони тепер християнським святам.
Християнство на Русі поступово завойовувало все більше послідовників. Кирило і Мефодій створили кирилицю, на слов`янську мову стали перекладається церковні книги. Монастирі ставали центром книговидання, створювалися богадільні для жебраків і нужденних. Церкви вчили доброму відношенню до оточуючих людей, милосердя і смиренності. Віра засуджувала грубе ставлення до підневільним людям, поступово зм`якшувалися жорстокі вдачі, як відгомони язичництва. Припинялися кровопролиття, навіть лиходіїв не завжди вирішувалися карати, боячись гніву Господнього. Будувалися храми, і люди мали можливість ходити в церкви і вчитися Слова Божого. Так Русь поступово перетворювалася на добропорядну християнську країну.