Ігумен Никон (Воробйов): книги. Духовні листи ігумена Никона (Воробйова)

На превеликий щастя багатьох віруючих, пройшли багаторічні гоніння на Російську Православну Церкву, і тепер вона зайняла впевнені позиції в ієрархії людських потреб. Людям просто необхідно вірити в краще, в світ, в порятунок, в Господа Бога.

Повернення блудного сина

Серед постійно зростаючого числа парафіян все частіше зустрічається молодь: хлопці та дівчата з цікавістю відвідують служби по великим православним святам або просто заходять помолитися в храм. Десятиліття Радянської влади відклали відбиток на уми й душі людей: тепер не багато хто знає напам`ять молитви, дати православних свят, писання святих. Щоб ми краще зрозуміли зміст навчань святих отців, деякі священнослужителі намагаються «перевести» їх тексти на сучасний лад. Одним з таких сподвижників був ігумен Никон Воробйов.

Коротка біографія

Старець народився в далекому 1894 році в Тверській губернії, в маленькому селі Мікшіно. Його батьками були звичайні селяни, а сам він був другим сином. Цікаво, що в ігумена Никона (Воробйова) були одні брати: у сім`ї було шестеро синів, але саме Коля відрізнявся від інших чесністю, жалістю, послухом. У ті часи всіх дітей хоч і намагалися виховувати в атмосфері побожності і беззаперечного шанування церкви, історичні події диктували свою «моду».

Зберігши в душі особливе ставлення до віри, в юності Микола із захватом взявся вивчати природничі науки та філософію. Однак потяг до релігії перемогла, і, розчарувавшись навіть у Петроградському Психо-неврологічному інституті, майбутній сподвижник занурився в віру. Не один рік Микола шукав дорогу до Бога, але всі його старання були марні, і у віці 36 років майбутній ігумен Никон (Воробйов) прийняв чернечий постриг. У буремні для православної церкви час страждали за віру багато священнослужителів, і наш герой не став винятком: він був заарештований і засланий до Сибіру на п`ять років. Не так важко було гоніння, як повернення. Лише після закінчення Великої Вітчизняної війни він зміг повернутися до улюбленої справи, а поки обіймав посаду помічника доктора в маленькому містечку. З цього моменту ігумен Никон (Воробйов) став поступово ставати прикладом аскетизму.

Духовні листи ігумена Никона (Воробйова)

Як справжній сподвижник, священнослужитель не мав нічого, крім віри в душі: всі гроші, речі та інші матеріальні цінності він віддавав нужденним людям. Єдиним його майном були численні книги, на сторінках яких зберігалися писання святих Російської Православної Церкви. Весь вільний від служіння час священик присвячував кропіткій роботі. Ігумен Никон (Воробйов) записував свої думки і міркування про віру, Бога, покаяння. Це були не просто листи - це звернення до нащадків, які знаходяться ще на самому початку шляху до Господа. У своїх роботах священнослужитель «перекладав» закони Біблії на зрозумілу і доступний сучасній людині мову.

Святе послання

Ігумен Никон (Воробйов) залишив нам багато найцінніших робіт, в яких він звертався до всіх і до кожного. Це і «Листи духовним дітям», і «Як жити сьогодні», і «Нам залишено покаяння» ... Ці та багато інших робіт були залишені нам «на благо і зцілення від гніву, злості і вихваляння» - так писав ігумен Никон Воробйов. Листи ці стали не просто викладом законів Божих, змісту Великого Письма і міркуваннями про Бога. У своїх роботах сподвижник ділиться власним досвідом глибокого пізнання релігії. Вони допомагають віруючим правильно розставити пріоритети, застосувати духовні знання в сучасному житті. Не секрет, що щодня нас оточує безліч спокус, які підштовхують нас до гріха, растлевают наші душі. Листи ігумена Никона (Воробйова) написані простим і зрозумілим кожному православному мовою, але в той же час в них червоною ниткою проходять закони Божі. Старець вчить не просто схиляння перед Господом, а покаянням душі. У своїх роботах він знайшов відображення всіх сфер людського життя, в книгах і листах старця кожен знайде відповідь на будь-яке питання.

Про цінності душі

Духовні листи ігумена Никона (Воробйова) сповнені почуттям радості до життя. Незважаючи на важку навіть для ченця життя, його роботи пронизані любов`ю, співчуттям, прощенням. Він пише, що не тільки ніколи не можна сумувати і потрібно боротися, але необхідно звертатися до Господа. Просити у Бога захисту і допомоги треба завжди, і завжди треба аналізувати свій минулий досвід, намагаючись уникати повторення вже здійснених помилок.

Ігумен Никон (Воробйов) радить всім звертатися за допомогою до Всевишнього хоча б раз на годину, а то й частіше: тоді думка про Бога, віру, смирення і покаяння не покине ні на хвилину наше серце, і, значить, Господь буде поруч завжди. Допомога святих необхідна кожному: тільки тоді праця людська піде на користь не тільки йому самому, але і близьким. За цей мирянину воздасться сторицею.

По праці воздасться

Старець особливо відноситься до праці, він закликає всіх викорінювати в собі лінь, культивувати старання і старанність. Він пише, що за старання і терпіння Бог винагороджує сповна, але куди краще носити не тільки свої, але і тяготи один одного. Тільки тоді закон Христа здійсниться, і тоді людина не буде підвладний зневірі, скорботою, стражданню. Тільки в такому випадку в серцях людей буде панувати любов до ближнього, і недоліки один одного потемніють в порівнянні з вірою в Бога.

Книги ігумена Никона (Воробйова) сповнені життєлюбством і смиренністю. Старець пише, що зневіру, нудьга, обурення віддаляють нас від Господа. Що може бути страшніше? Всевишній терпить все, але людські гріхи руйнують душу, а значить, відвертають його від Бога. Порятунок народжується від покаяння, любові, розчулення, плачу. Почуття жалості, але не до себе, а до своїх близьких, здатне пробудити в серцях лагідність і терпіння.

Усім і кожному

У ігумена Никона (Воробйова) не один десяток книг, і в кожній він ділиться сокровенним знанням про Бога, віру, любов, добро і зло. Відомо більше 300 духовних листів, і в кожному він підкреслює, що покаяння - життєва волога для Російської Православної Церкви. Поки в людях живе почуття смиренності, слухняності і віри, немає на землі сили, здатність відвернути від нас Господа і його від нас. Всевишній терпить більше будь-якого мирянина або інока: тільки Бог знає про всі наші гріхи, поганих помислах і злих словах.

Своїх читачів ігумен Никон називає чадами, божими дітьми. Поки в наших серцях живе покаяння, ми всесильні перед спокусами і спокусами. Господь народжується в нас самих, і ми народжуємо його в душах наших.

Крім друкованих видань, духовні звернення ігумена Никона (Воробйова) розміщуються на електронних і аудіоносіях. Таким чином, кожен з нас може вбирати слова старця не тільки традиційним способом, але і більш сучасним. Не упускайте можливість насититися божої силою: прочитайте хоч одне послання великого сподвижника наших днів.