Облікова політика підприємства: теоретичний аспект

За довгий період існування та розвитку економічної теорії створені і апробовані теорії, в яких обґрунтовані самі різні джерела отримання прибутку і відповідно, з якими будується облікова політика підприємства. Як правило, ці теорії прийнято класифікувати на об`єктивні, в яких ця політика розглядається як похідна від джерел прибутку, опосередкованими конкурентним рівновагою, і суб`єктивні, де облікова політика формується під впливом способу отримання прибутку, що формується завдяки підприємницькому таланту бізнесмена. Основоположниками теорій першої групи були А. Сміт, К. Маркс, Дж. С. Мілль та інші прихильники класичної теорії отримання прибутку. Вони пояснювали можливість отримання прибутку виключно як внешнезавісімое явище, обумовлене дисбалансами, що виникають в результаті конкурентної боротьби.

Облікова політика, підприємства чи установи, що проводиться виходячи з розуміння джерела прибутку як результату прояву особистісних якостей підприємця, отримала обгрунтування, насамперед, в роботах Ж.-Б. Сейя і Й. А. Шумпетера.

Проблема досягнення найкращих результатів фінансової діяльності компанії є головною для будь-якого комерційного установи, а облікова політика підприємства, що сприяє отриманню такого результату, фіксує в грошовій формі підсумок всієї бізнес-діяльності.

Облік фінансових результатів підприємства, як доданок всього фінансового результату, фіксує збільшення або зменшення вартості основних фондів підприємства, капіталу, який формується за будь-який період в процесі функціонування бізнесу.

Облікова політика підприємства відображає процеси динаміки прибутковості бізнесу, ступінь досягнення ним поставлених цілей, характер і ефективність впровадження інновацій.

Як правило, в бухгалтерському обліку, облік фінансових результатів підприємства в сукупності всіх показників, включаючи облік грошових коштів, виробляється на основі підрахунку витрат і доходів та зведення їх в єдиний звіт за певний період господарської діяльності. Ключовими показниками фінансових результатів тут виступають прибуток підприємства або компанії та збиток.

Під збитком розуміються фінансові втрати, скорочення всіх матеріально-фінансових ресурсів, що виникають при перевищенні показників видатків над доходами. Прибуток же розуміється як показник, що відображає перевищення доходів компанії на витратами. Джерелами такого перевищення можуть служити успішна реалізація вироблених товарів або послуг, грамотна маркетингова політика, особливості кон`юнктурного стану ринку. Отримання прибутку при цьому є основним фінансовим результатом для будь-якого бізнесу, для чого і організовується облік на підприємстві. Зрештою, прибуток характеризує рентабельність, яка в свою чергу, визначає ефективність бізнес-діяльності в цілому.

На практиці застосовується кілька досить ефективних стратегій, що дозволяють істотно поліпшити фінансові результати діяльності компанії. Особливо ефективними ці стратегії показали себе в галузях, де робота компанії націлена на кінцевого споживача, тобто там, де найважливішими показниками виступають обсяги виробництва товарів і послуг.

Такими стратегіями є:

• Скорочення собівартості продукції, що випускається за рахунок зменшення виробничих іздержек;
• Впровадження інновацій і передових технологій в виробництво;
• Підвищення якості виробленого асортименту і його оптімізація;
• Вдосконалення та оптимізація виробничої та невиробничої структури компанії;
• Активна маркетингова політика та використання для отримання прибутку додаткових джерел;
• Оптимізація, автоматизація та застосування сучасних технологій у сфері бухгалтерського обліку.

Внаслідок того, що в ринковій економіці ефективність бізнесу відбивається у фінансових результатах, облік грошових коштів на підприємстві, є основою для ефективного функціонування підприємства на ринку.